Ми побажали одне одному щастя і я пішов…
Якщо чесно, ти була перша кого я втратив таким чином…
Це коли ти пішла, а за тобою пішла моя душа…
Це коли на шматки розриває, і хочеться все спочатку…
Це коли в програвачі пісні про кохання, і ти розумієш що happy end буває лише в фільмах…
Це коли всі кругом говорять: “Ти можеш сказати нам що сталось???”…
А тобі просто хочеться пригнути у глибоку яму, і щоб зверху тебе присипали кілограмами землі…
Це коли тобі стає не цікаво все і всі…
Коли хочеться зустрітись, хоча б на секунду…
Коли на обличчя того, іншого, ти хочеш вилляти гарячого чаю…
Коли на запитання: “Як на особистому???”
З біллю відповідати: “Я прошу вас, закрийте свій рот, а то почнеться знову”…
І взагалі…
Таке відчуття ніби я був пришитим до тебе…
І вже так боляче розшивати…
Мінус одна рідна мені людина…
Уявляєш???
Знову…
Ми побажали одне одному удачі, і розійшлись…