Я знаю, що ти це читаєш і це я пишу тобі. Знаю, що непривично, бо це таке вперше. Але повір, це не лише моя забаганка і це не лише для мене, ти потім зрозумієш, як це було потрібно. Іноді, щоб перестати постійно сваритись з людиною, не обов'язково робити великих зусиль, не потрібно зразу шукати проблеми один в одному чи в собі і щось змінювати. Іноді достатньо лише відпочити. Заскучитись один за одним. І ти потім зрозумієш, що тобі це було також потрібно. Це не кінець, ти не подумай, це початок кращого.

Я люблю тебе так сильно, як я тобі про це говорила. І ці дні ніяк на це не вплинуть. Нічого не зміниться, знай це. І я знаю, що ти також мене любиш. В нас все життя попереду, довге і щасливе і все в нас буде так, як ми собі іноді плануємо.

Знай, я нічого такого дурного, як ти собі сидиш і думаєш, не роблю. Якщо я і виходжу гуляти, то вдіваю теплі рукавичкі і шапку. Тому можеш не переживати. А як тільки мерзну, то зразу ж іду додому. І ти будь ласка одягайся тепліше, мені не треба, щоб ти захворів. А ще я їм, як я і обіцяла, ніяких голодань. І ти багато їж, ти повинен поравитись, я вірю в це. Ні на які дискотекі я не поїду, ти навіть не думай, тільки з тобою, без тебе нікуди. Не сиди цілими днями вдома, виходь з друзями, розвійся. Скоро на навчання і проведи цей останній тиждень весело, а не вдома. І не грай багато ігор на комп'ютері, краще почитай.

І знай, я рахую дні не до того, коли закінчиться свобода, не думай так. Я рахую дні до того, коли в нас все буде добре. А тепер посміхнись, я люблю твою посмішку. До понеділка*