26 листопада, 2013
Отже, дійшла до ноута і можна розписати свої враження після подорожі у кохане місто.
Їхати в потязі було дуже жарко. Майже не спала. Але була дуже щаслива ступивши на перон. Правда трохи протупили, треба було викликати таксі і одразу після Коліної квартири поїхати до Яни, а я сиділа, втикала години 2-3.
Перший день блудили просто по Львову, всі були стомлені, замучені, але все ж ніби раді. Наступного дня приїхали Гудіки і ми пішли гуляти разом із екскурсоводом. Така кльова чувіха, так захопливо розповідала, в якийсь момент, здалося, що якби вона була моєю вчителькою з історії, то можливо я вчила б цей предмет. Дізналась, досить багато цікавих речей, тих яких не знала.
А ввечері був ресторан. Гарний дизайн, смачні страви, тепла атмосфера. Я так обожнюю коли збирається наша родина, згадуються різні історії, пригоди, просто приємні моменти. Навіть сидіти мовчки в такій компанії тепло. А коли говорили тости, мммм. Думаю, якщо тебе там не було, то не зрозуміти мого захвату. Всі заздрять тому яка в нас родина. Круто було те, що всі приїхали, ніхто не відморозився. Це показує те, наскільки один одного цінують і поважають.
Весело було споглядадти за поведінкою наших хлопців, коли мами і папи заводили розмову про внуків. Вони так смішно обурювались і як завжди все звернули на мене, що це я маю розірвати " гордієв вузол" нашої родини.
Гуляли по нічному Львову, піднімалися на круту гору, дуже потомилися і невимовно "вдячні" були Колі і Юлі. Так. про Юлю. Взагалі не вписується в родинне коло. Сиділа з таким виразом обличчя ніби її примусили там сидіти, при чому жопою на голках. Виставляла себе на показ, і взагалі не подобається вона мені і Кі теж. Але, як кажуть мами "це Колін вибір і ми маємо його поважати, яка б ця Юля погана не була".
Ще раз впевнилась в тому, що Тоша і Діма один за одного горою. І коли Дімончика говорив про те, що Тошик буде переїжджати в Одесу, то в нього сльози навертались. У них виробилась ціла система по збиранню на роботу, працювали як справжня команда. Барти одним словом.
Тішить, що Яріку сподобалась наша родина, а він сподобався їм. Хотя він і не мій хлопець, але майбутній зять, дуже цьому рада. І те, що він трохи перебрав ніяк не вплинуло на то. Якщо людина добра і не виставляє себе на показ, то всім сподобається.
Одружуйтесь уже!!!!
Було надзвичайно сумно відїжджати. Ніби шмат серця залишила на вул.В.Великого,32. А ще, прийшла в голову думка, що і Київ я люблю, особливо за швидкий темп життя. І що більшості людей на тебе начхати, і метро, і..не придумала ще.
Треба вже серйозно задуматись над своїм майбутнім.Ще 5 місяців і я буду вільною птахою у цьому шалено-жорстокому світі.