Важко мені бути поряд з тобою, дихати одним повітрям, плевсти на одній хвилі, тому що поряд-я не дихаю, а хвиля накриває мене та змушує задихатися. Важко мені з тобою поряд просто розуміти хто я є, своїми руками ти перекриваєш мені доступ до кисню і я знову ж таки задихаюся. Важко мені бачити тебе з іншими, бо це підкреслює мою незначущість для тебе. Важко мені розуміти свої думки і бажання про тебе. Важко мені щоразу здаватися в твоїй присутності. Важко мені розуміти хто я є поряд з тобою, а без тебе я не я. Важко мені дивитися у твої вічі, бо в них я бачу не себе, а лиш свою тінь. Набридає мені бути не собою, розумієючи що це і є я. Важко мені не розуміти тебе, а ще важче намагатися зрозуміти. Не просто боротися з собою, викреслюючи тебе, а коли викреслюю ти, чомусь, знову вриваєшся. Ще важче не бути з тобою, але бути з тобою просто нестепрпно. Буття з тобою вириває мені душу та шматує серце. Важко мені розуміти, що ти не гідний мене, а ще гірше усвідомлювати те. Важко стукати і битися об стіну, якої навіть немає. Важко просто вірити що нічого і не було. Важко просто надіятися, що ще щось буде…