чого я чекаю? на що мені сподіватись?
На що розраховувати? Вже в котре намагаюсь себе переконати в тому, що потрібно вести себе, притаманно собі. Яка ж я? дивна? скажена? дурна?
Сама не знаю. Кажуть, що ти ведеш себе нормально до тих пір, поки не зустрічаєш саме ту людину…тоді всі слова стають страшнішими, дивнішими, смішними. Ти жостко тупиш, сам не розуміючи чому. Значить в моєму житті забагато "ТИХ" людей.
ЙОБТВОЮМАТЬ. Шо робити з цим? Сподіваюсь побачу тебе і не натуплю, не буду соромитись. Сподіваюсь ти мене відчуваєш.
Я вірю.