Я ніколи не думала, що буду настільки про щось жаліти.
я жалію, що 4 роки свого життя я просто проїбала. І чим же я займалась? Я просто думала, яке життя гавно, і як би я хотіла усе змінити. Толку від цього було мало. Я звичайно зрозуміла, якщо хочеш змін, потрібно щось робити і не чекати. Я зрозуміла цінність житяя, і кожної його хвилини. Але якою ціною, тепер я просто хочу не боятись згадувати усе і навчитись посміхатись із сльозами на очах.
Але насправді я просто хочу наздогнати усі втрачені роки. Мені потрібні яскраві спогади, про шкільне життя.