28 августа 2013 года в28.08.2013 21:44 2 0 10 1

Ларьок, в якому торгують свідомістю.

Добрий вечір, мої любі ніхто. Ні, я не хотів тебе образити, деперсоналізувавши твою особу, якщо ж ти сюди зайшов. Просто мені здається, що ніхто не читає ці буковки, розкидані рандомом/тобто моєю бездарною думкою/. Це схоже на розмову зі стіною, але мені подобається, чого я вчора не очікував.

Зараз я пишу на ходу, як і все сьогодні. На ходу. Думаю на ходу. Їм на ходу. Читаю, говорю, дивлюсь на ходу. І навіть ходжу на ходу в кінці-кінців(!) Тільки чому мені здається, що я стою на місці? Бо я не думаю, не їм, не говорю, не дивлюсь. І так, не ходжу. Бо я - lгор. Ні, я не скаржуся, мене все устраює.

Скоро я поїду зі свого міста. Навчання-хуявчання. Це мені також подобається. Ну, трохи сумуватиму за дечим. Принаймні, я так думаю.

Доброї ночі тобі, блог.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

POEMENISTIC — Поза ліжком

3

Сьогодні мені захотілося поділитися своєю брєдовою прозою, блог. Ось вона. Я лежав і дивився на свою рослину. Лежав і витріщавс...

3

"Генерал! Вас нету, и речь моя обращена, как обычно, ныне в ту пустоту, чьи края -- края некой обширной, глухой пустыни, коей на карт...

2

Ларьок, в якому торгують свідомістю.

Добрий вечір, мої любі ніхто. Ні, я не хотів тебе образити, деперсоналізувавши твою особу, якщо ж ти сюди зайшов. Просто мені здається, щ...

3

Будування неіснуючого храму.

Сап усім. По ряду причин я приєднуюся до вас. Можете вважати мене прихожаном вашого храму, що проповідує не якогось видуманого б-га, а в...