85. Строки у провадженні в справах про адміністративні проступки
Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення є короткими: 15, 7, 5, 3, 1 доба. Таке становище пояснюється тим, що адміністративні правопорушення здебільшого легко встановлюються і, як правило, не потребують багато часу для розслідування і розгляду порівняно з кримінальними справами.
Ст. 277 КпАП {Строки розгляду справ), яка встановлює строки розгляду справ про адміністративні правопорушення є за приклад забезпечення принципу швидкості та економічності. Цей принцип є наслідком оперативності як властивості управлінської діяльності. Він забезпечується закріпленням у законодавстві строків, у межах яких здійснюється провадження по індивідуальних справах, виконуються рішення.
Статтею 277 КпАП України передбачені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом {посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Строки:
15 діб— загальний;
1 доба — незаконне придбання наркотичних речовин без мети збуту; незаконні операції з валютою; дрібне хуліганство;
З доби — торгівля з рук у невстановлених місцях; незаконний продаж товарів; порушення порядку проведення мітингів {статті 146,160,160-2,185-1, 212-7- 212-20КпАП);
5 діб — порушення режиму радіаційної безпеки; дрібне розкрадання {статті 46-1, 51 і 176 КпАП);
7 діб — порушення, пов'язані з використанням газу {статті 101-103 КпАП).
87. Підстави та порядок оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності
Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законами України.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:
1) постанову адміністративної комісії — у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним;
2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради — у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним;
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення — у вищий орган (вищій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, рішення якого є остаточним.
Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення;
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.
Особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів від дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.