а прикінь би якби був кінець світу..ми б зараз були розірвані на мільярди маленьких кровавих частинок, а різні соц мережі залишилися, я не знаю канєшно, може б були всякі мєга нев*їбучі волни які б стерли к хуям сабачім всі хвилі, супутники..але якби залишилися..і якби потім було нове життя..і вони б знайшли всі ці пости на вьюи, взламали всі сторінки вк..мені б хотілося бути цим новим поколінням, читати як було все тоді, в минулому житті.. читати ці всі проповіді душі..от внатурі зараз хуйню пишу таку..але ж блін, хочеться писати все й одразу і не знаєш з чого б то почати..почнемо з того що я не можу розібратися в собі і в своїх думках, зараз вони схожі лише на сміттєзвалище, на яке завозять все більше та більше сміття, а я повинна його розгрібати. але все ніяк не виділяю часу, відкладаю на потім, в надії що ця купа зменьшиться. в минулому пості я писала як ахуєнно списуватися знову з людиною з минулого..а тепер я бачу, що не варто його взагалі зачіпати, бо нічого хорошого не вийде з цього..да, я не говорю що потрібно забути про всі ці ахуєнні моменти, але потрібно вміти розмежовувати життя на цей день і минуле, спогади. ти знай, ми ніколи не повернемо того минулого, воно було кльове, але БУЛО!! і яким би палким не було бажання повернути все це, все це залишиться в минулому. ми все вирішили, ти знаєш в мене тепер нові зайоби і довго в нас нічого не буде, бо ти є ти, а я є я і не знаю чи на щастя, чи на жаль "нас" ніколи не буде. ти ж знаєш що повинен робити надалі, але всеодно продовжуєш скідати мені ці їбучі цитаткі на аск..неможливо викінути з серця? пфф, да запросто! ми не списувались більше ніж пів року, я не згадала про тебе ніразу, а в повідомленнях тоді, в суботу, виплітала що знову люблю тебе і що це справжня любов, на справді сама типова піздьож, просто скажем так приступ ностальгії. який пройшов. нас час не міняв, ми все ті ж, але якось.. я ніколи більше не наступлю знову ж на ті самі граблі, але як дурна сижу дивлюся коли ти з*явишся онлайн, щоб скінув ачєрєдну сапліву цитатку про те, що почуття не згасли. єдина думка в останні дні, піти надутися. накурится и забыться. хоча думки про всі ці мої необдуманні дії зникне на час, коли ябуду накурена, а далі знову вони залізуть в мою головешку.я їбала всю цю любов до тебе, любов до всіх, любов до себе.
я думала все буде значно гірше, що я буду думати про те, як би то помиритися апять з тобою..НО НЄ ТУТ ТО БИЛО БЛЯТЬ! я не думаю про це. зараз просто, щось хотіла виписати все, щоб потім перечитувати яка я бла наївна дура, я впевнена, я буду так вважати вже завтра, бо завтра апять надуюсь! збс Оль, хорошо живем)