інтірєсно, а шо ти будеш робить без мене? навєрно, в твоїй жизні нічого не поміняїця. ти будеш, як і раніше, ходить на пари, гулять у футбол, сидіть вк, слухать музику, гулять з друзьями…

інтірєсно, і чи скажеш ти хоть раз комусь, шо скучив за мною? навєрно, нє. а чи подумаїш хоть? навєрно, нє.

я, може, й занімаю в твоїй жизні якесь мєсто, ну ти не замітиш, шо мене більше немає рядом. тобі буде весело. я ж чула по тіліфону, як ти зо мной спорися, а тоді весело отвічаїш остальним. а я так не можу. в тебе, мабуть, зразу появиця якась взросла дівчина…а може не дівчина, а дівчата. будеш ловить кайф от свободи. ви будете ходить на ночьовки на природу з дівчатами…тобі не прийдеця думать про те, шо скажу я. бо я і не узнаю. ти зможеш робить шо захочеш..

а..помниш…петрович казав, шо якби ти зі мною розійшося, то начав би курить? не начнеш. а ми тоді то сміялись…і ти сказав, шо ми не розійдемось. а тепер кажеш прямо мені про це. смішно, правда?

це все так странно..наче не зі мною. ну я видержу. якшо ти зможеш, то я тоже. ти не плачіш через мене, то і я буду здержувать сльози.

все поміняїця. я буду сама. геть сама.я всігда могла тобі все розказать, поділиця. тим, шо не говорила нікому. а тепер? тепер не зможу. і ніколи більше так не зможу ні з ким. бо ти був найближчою людиною для мене. а тепер просто ідеш.

я…ніколи ні одного слова не забуду. чесно. і буду помнить.
і, може, колись ти тоже захочіш вспомнить це все…зі мною..