Дійсно..прекрасне відчуття, коли ти знаєш, що маєш друзів на яких можна покластись, яким можна довірити все і при тому про це ніхто більше не дізнається. Це чудово, коли є людина, з якою ти можеш поговорити про все на світі. Коли можеш порадитись. Це просто прекрасно, коли друг може підтримати, може розрадити, коли ви можете поговорити з відкритою душею, коли немає жодних перепон. Це означає, що друг тебе цінує, що ти справді йому потрібен. Коли пригадуєш ясі ваші спільні моменти, які б вони не були: хороші, сумні, із сльозами на очах, із усмішкою на устах, - розумієш наскільки важливо мати таку людину.
Кажуть, що найкращий друг – мама. В дечому я згодна. Але хіба з мамою ти поділишся своїми почуттями так, як з другом по душі? Ні. Все рівно є таке, чого мамі сказати не можеш, тому що не хочеш або тому що соромно, або тому що не хочеш, щоб саме мама про це знала.
Та лише друзями, родиною тобі не обійтись. Запитаєте: «Чому?» Хм…а про кохану людину забули? Про ту єдину половинку, яка завжди зрозуміє і підтримає, яка може відчути, що ти стривожений, що з тобою щось не так. Яка буде з тобою ніжною, лагідною, буде по-справжньому кохати. Для кожної людини це є важливо. Та не кожен цінує таке ставлення. Бувають випадки, коли стосунки закінчуються зрадою. А з якою метою? Навіщо таке робити? Щоб показати яка ти королева чи який ти «красунчик»? Просто в голові не вкладається. Тоді навіщо були ті стосунки? Значить вони були, як кажуть, до одного місця. Навіщо було брехати в очі, казати, що кохаєш, а потім просто плюнути в душу людині? Тобі-то буде кльово, ти будеш з іншою «коханою» людиною. А він/вона буде страждати, думаючи, що ти так ніколи її/його і не кохав/-ла. Перш ніж будувати стосунки потрібно визначитись чи справді ти їх хочеш, чи не зруйнуєш їх потім.
Якщо ж продовжити тему дружби, то кохана людина по суті також є другом. Це просто особлива дружба між двома. Відчувається підтримка, сильне плече з поєднанням кохання. Це ж так прекрасно…
Кажуть, що кохання не описати словами. А дружбу? Хіба можна висловити свої дружні стосунки словами? Як на мене, це просто неможливо. Неможливо описати свої емоції, немає таки слів. Є лише міміка та очі. Інколи нашу міміку з поглядом легше зрозуміти, ніж думку. А тепер подумайте… Хіба це все брехня? 