ілюзії у яких ми живемо

хочу розпочати, ще з дитинства, так саме з дитинства.Хоча давненько це було, але всі чудового його пам*ятають і не проти повернутись у цей безтурботний період.Це час коли ти не боїшся мріяти, розповідати про це друзям та батькам.Згадайте скільки планів ви будували на майбутнє і ким мріяли стати.Космонавти, футболісти, вчителі, лікарі цей список безкінечний…всі про щось мріяли, чогось хотіли.Згодом школа-для когось це найкращі роки життя, а дехто бажає їх забути і ніколи не згадувати.У кожногго по різному.Але згадайте себе у шкільні роки.У період старших класів:перше кохання, суперечки з батьками, алкоголь, вечірки, необдумані вчинки, поведінка з вчителями та багато іншого, що для кожного різне, але, по суті, однакове.Подумайте як змінились ваші думки, мрії, цінності.Думки стали пошлими, не пов*язані з чимось адекватним та потрібним, мрії -строго особисті, закриті у собі.Цінності подекуди взагалі відсутні, а найчастіше зовсім не правильні.

все зовсім не так як у дитинстві.