Деякі історії залишаються з нами навічно… твої божевільні думки розбуджують моє я..мені не забути тих днів..і нехай це був черговий проміжок в календарі - обіцяй і ти не забути ці дні… Мені інколи здається, що я просто в коробці з використаними речима… мені стільки всього говорили, писали та обіцяли, зачіпляли за живе, випадково сказаними словами..а потім відкладали якомога далі і більше не помічали.. а я просто робила вигляд, що все прекрасно..помираючи зсередини.. І мене питали, а чого хотіла ти? чого я б хотіла?..не залишати слідів..ні на снігу..ні в житті випадкових перехожих..