просто мало і просто не вистачає.
напевно не було так мало коли я була за сотнікілометрів від тебе, просто напевно тоді я змирилась з тим що ти не можиш бути поряд коли мені захочеться я просто напевно привикла жити без тебе чи що.
а зараз коли ти так близько мені тебе так не вистачає як ніколи, ти просто став моєю необхідністю, але мене лякає те що я тобі не є така потрібна. ТОБІ ПРОСО НЕ МАЄ ЧАСУ СУМУВАТИ, ти проводиш весело час з друзями і тобі просто не до мене….а жаль дійсно жаль.
отак пишу шо думаю записую думки і напевно перечитавши їх мені стане страшно, страшно від того що я пойму що полюбила, ДА ПОЛЮБИЛА!
і це дійсно дуже страшно, просто серце виривається, просто я розумію що все що було тієї зими може повторитись і я цього так не хочю…
з тобою я хочю змініти сценарій всіх своїх стосунків, з тобою я хочу бути щасливою і просто бути з тобою…БУТИ…розумієш?