нарешті.я так довго чекала цього моменту.і це сталося.ти знаєш, а мені достатньо кисню щоб дихати.я шалено сумувала.музика ще більше розривала мої рани але я мовчала.так як ніколи.я хотіла сказати дякую за те, що саме через тебе я навчилася жити, багато чого зрозуміла, але не хочу повертати минуле назад.на цих помилках я повчилася і мені хватає.я почала бачити світло в темноті, воду у пустелі.цілу чашку яка нещодавно була розбита.я люблю дивитися на речі з новою ціллю.ти мені даєш шанс зрозуміти себе, в деякій мірі вдосконалити і радіти.від щирої душі.не так як інші.мені не вистачає часу на пусті обіцянки, ДРІБНИЦІ.бо я почала розуміти, що є важливіші думки, які перекреслюють все це.ЩИРО ВДЯЧНА!