07 декабря 2012 года в07.12.2012 16:48 5 0 10 1

it will never be again.

Был, вроде, март. И, кажется, шёл снег.
Они сидели на полу в прихожей.
И человека слушал человек -
Случайно встреченный на улице прохожий.

Стемнело уж, им был не нужен свет -
Слова в потёмках сыпать, как песчинки.
И рядом горкой фантики конфет,
Ведь шоколад, как правда, чуть с горчинкой.

А разговоры – как не долог век,
Как времени дано на счастье мало,
Как человека помнит человек,
Хотя пора забыть инициалы…

До самого утра – душа к душе,
Глаза в глаза, две крепко сжав ладони.
Они ютились в псевдо-шалаше,
Пустых обид на этот мир не помня.

И каждый тайный был открыт отсек.
Но об одном не сказано ни слова -
Как человека любит человек,
Как в эту ночь они влюбились. Снова.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

KAZYS — Это просто Вьюи блог

6

One day, whether you are 14 , 20 or 37, you will stu...

І так трапилось зі мною. Йому напевно вже за 35 а мені тільки 20. Він прекрасний і напевно досить відомий музикант в Польщі. а я переляка...

4

ось і все.

і на цій ліричній ноті все закінчилось. я навіть не знаю як це все назвати і що сказати. це просто кінець. кінець нам..нас більше не і...

5

18.

ну що ж, ось і відсвяткували… фото з минулого під нашу пісню… кращого напевно придумати не можна було.. для хуйового настр...

10

Віка 6 ранку, ану спати!

5

Вип'ємо до дна.

За любов Яка була Хоч і помідори зав'яли.

5

Мені тебе мало.

просто мало і просто не вистачає. напевно не було так мало коли я була за сотнікілометрів від тебе, просто напевно тоді я змирилась з ти...