Чтобы вернуться — просто нажмите в любом месте на затемненном фоне
Дружбаа?А вона існує?
Знайомі з нею особисто?
Отож то, вибачте мене ви люди
Та вірити, якось не буду.
Тебе кидає на шматочки
І розриваєш людям душу
Тобі аплодують, гучно
А потім тихо, ї їх не чутно.
Ти замовкаєш, вмираєш
Тебе не існує, ти вивертаєш
Виключаєш світло в своїй голові
Нажимаєш на «стоп»де вони всі?
Кричучи про неспокій, бажання
Невзаємне кохання, і ще про баналь
Їх немає, немає й бажання
Слухати тебе і твої балачки.
Існувати, як апарат, так
Без сліз і дурної звички
Нажимають на тебе тоді
Коли їм потрібні усмішки.
Diana Honchuk
Новые заметки пользователя
MNISHEK — Это просто Вьюи блог
2
Бачити сни, фантаастику мрій Любити тебе, дужче себе Не розрізняти день і ніч Це любов чи ні? Мліти від кожного дотику й слова Зоря...
3
Краплями останнього дощу Сонця, що змивається з обличчя Кращих нас нема Це я так доречі. Крутити голову на повідку Жбурляти камінці...
2
Дружбаа?А вона існує? Знайомі з нею особисто? Отож то, вибачте мене ви люди Та вірити, якось не буду. Тебе кидає на шматочки І розр...
2
Набридло любити одне і теж Постійно топитись у келих вина Набридло, чути від тебе слова Вбивати себе, гаяти час. У мене життя, у теб...
3
Про погане не хочу і якось просто Говорити, про проблеми, та вони актуальні Не про любов, не про дружбу і книжки А про молодь, як би ц...