Это просто Вьюи блог

Бачити сни, фантаастику мрій
Любити тебе, дужче себе
Не розрізняти день і ніч
Це любов чи ні?

Мліти від кожного дотику й слова
Зорями кутати море
Блаженно говорити з тобою
Це можна назвати любов*ю?

Плакати, від щастя, не горя
Забувати про все із тобою
Блукати, нічною порою
Це можна назвати любов*ю?

А любов, коли хочеш тепла
Не чаю, і не запашної кави
А його, коли його нема
Коли без нього, проходить ранок.

Любов це- час, любов спроможна сила
Вдаряє, б*є, калічить, не жаліє
Хто бореться, за свою мрію
Того любов, тепленько гріє.

Diana Honchuk

Краплями останнього дощу
Сонця, що змивається з обличчя
Кращих нас нема
Це я так доречі.

Крутити голову на повідку
Жбурляти камінці у воду
Мені дозволило життя
Тобі, дарую в нагороду.

Ти значно більше, чим двозначний знак
Для мене, ти людина-космонавтик
Разом з тобою пізнала життя
Коли усі ловили гави.

Твій сміх, заполонив кімнату
І байдуже, яка б вона була
Вікно, яке виходило на ганок
Запам*ятало, в склі твоє ім.*я

І вкотре пам*ятаючи про літо
Гаряче літо, за вікном
Чого було, лишилось пригадати
А зараз, малювати те, що за вікном.

Diana Honchu

Дружбаа?А вона існує?
Знайомі з нею особисто?
Отож то, вибачте мене ви люди
Та вірити, якось не буду.

Тебе кидає на шматочки
І розриваєш людям душу
Тобі аплодують, гучно
А потім тихо, ї їх не чутно.

Ти замовкаєш, вмираєш
Тебе не існує, ти вивертаєш
Виключаєш світло в своїй голові
Нажимаєш на «стоп»де вони всі?

Кричучи про неспокій, бажання
Невзаємне кохання, і ще про баналь
Їх немає, немає й бажання
Слухати тебе і твої балачки.

Існувати, як апарат, так
Без сліз і дурної звички
Нажимають на тебе тоді
Коли їм потрібні усмішки.

Diana Honchuk

Набридло любити одне і теж
Постійно топитись у келих вина
Набридло, чути від тебе слова
Вбивати себе, гаяти час.

У мене життя, у тебе поема
Нудна, не цікава без логік
Ти все життя кричав про любов
Мені не зрозуміло це слово.

Прозоро стало з тобою
Без щастя, без неба і моря
Неначе, літак приземлився в Берлін
Я вийшла, я ніби в неволі.

Тіло не відчуваючи рухів
Доторкань, і різної сцени
Мені не треба любові твоєї
Я хочу комедій, без дурних концертів.

Відпусти, тобі стане легше
Не тримай мене за руку більше
Це не любов, а суцільна мука
Без фіналу, та мільйонами реплік.

Любов, згасає проходить згодом
Саме така, без обов*язків, ролей
Згасає, назавжди головне відпустити
А там народиться нове, що варте любити.

Diana Honchuk

Про погане не хочу і якось просто
Говорити, про проблеми, та вони актуальні
Не про любов, не про дружбу і книжки
А про молодь, як би це не було смішно.

Навряд чи зараз, мене підтримають люди
Та думаю, одиниці знайдуться
Яких непокоїть цигарки і пиво
Знищена молодь, як це не дивно.

Мільйони, мільярди їх не зрахувати
Дівчата, майбутні жінки і мами
Невже не гидко від себе самого
Коли тютюн за тобою «ходить»ходою.

Кому потрібна, »дівчинка-цигарка»
Яка не думає про сенс
В думках лиш тільки закурити
Вбити себе, знищити все.

Тобі немає повноліття,
І ти не дивишся на час
Згубити молодість й дитинство
Ти вже зробила це признай.

Можливо застаріло дивлюся на речі
Або і зовсім їх не розумію
Я тільки прошу, зупиніться
Покиньту, цю погану звичку.

Дівчата, ви тепер як стадо
Товпа людей, ви перестали бути в моді
Вирішуйте своє життя
Та думайте, про життя нових.

Diana Honchuk