Усе потроху набридати починає - одні й ті ж самі люди, і слова, і вчинки. А хтось на це уваги не звертає І ні нового не шукає, ні причини. А хочеться змінити, чи змінитися - не знаю, Набридло посміхатися фальшиво. Можливо чогось справжнього не вистачає, Вже просто мрію стати я щасливою. Згадати, що прийде новий світанок І разом з ним ти змінишсяй сама. З надією у серці в світлий ранок, Нарешті ти прокинешся щаслива.