сьогодні ніби перший день навчання))) ну, типу того… А в мене передчуття ніби то тільки літа початок! Сил багато, настрою лише нема… Розумієш, що треба йти далі, працювати над собою і водночас відчуваєш себе старою жіночкою з дуже високим норовом! Ну, вже не ті розмови, не ті думки, не той настрій…

А ще я дуже сумую за своєю малечою)) Сестричечка моя, я тебе так люблю, так сумую!!! Просто я така яка я є- дивне створіння, яке так часто поводить себе не реально не гарно, що інколи сама собі дивуюсь! Тому я зараз я маю можливість сказати, що дуже-дуже тебе любкаю…І сумую.Ой, вже стала повторюватись. треба закінчувати і лікувати свій хворий мозок, бо приступи доброти доведуть будь-кого))