Щось нове почнется уже через тиждень. Не буде батьків, не буде підтримки. Лиш куча незнайомих людей, відчуттів, вражень. Нове викликає у мене страх, хоча і надію, що це нове буде кращим, ніж моє старе. Проте страху не уникнути. Страху, що не впишусь в компанію, що не зможу добре вчитись, що поступлюсь своїм принципам, що не буду такою, якою бажаю бути більше за все. Страх, що стану якимось клятим софіобом.

Але не треба про погане. Сила позитивного мислення. Я вірю, що все буде прекрасно.