Після всіх сьогоднішніх подій, до вечора в мене визрів лиш один висновок: краще жити спокійним життям, ніж шукати пригод на свою дупцю, придумувати чортзна-що, а потім відчувати себе настільки гидко, наскільки зараз відчуваю себе я. Особливо сильно це переживаєш, коли тобі доводиться жити поруч з людиною, з якою в тебе на кожному кроці конфлікти, постійні непорозуміння і взагалі повна несумісність характерів. А ще плюс відчуття, що ти зробив помилку і не можеш її виправити. Але найгірше навіть не це. Найжахливіше в тому, що коли тобі в такі моменти потрібна підтримка і розуміння, просто банальне "о да, я розумію, все буде ок, потерпи", список дорогих людей закінчується на 3 набраних номерах. Перший з яких вже кілька місяців у роумінгу, ще один - нахабно не бере трубку, а інший делікатно посилає. Оце відчуття по-справжньому гидке, млосне і нудотне. І плач, і кричи, і влаштовуй істерики - ти нахуй кому здалась.