Найблищі люди найболючіше нас б*ють, адже їх промах не можливий!Чому завжди так боляче усвідомлювати, що тебе покидає найкращий друг, просто без причини, врешті вона тебе перестає відносити до розряду близьких!Ваше спілкування базується лише на *привіт!Як ти?шо забула про мене?*, або одна лиш нецензура!дуже боляче дивитьсь, коли є люди блищі тебе, рідніші!Хоча раніше ви були самими ріднішими!Один неправильний момент і все просто моментально рухне, падає до низу, і розбивається, як кришталь!І як не старайся, так як раніше уже не буде (а так хочетьсяя, навіть дуже!Прийти, випити чашечку чаю, і поговорити, як раніше!Мені так не вистачає тебе, твоїх порад, твоїх вічних нових слів, твоїх незрозумілих історій, які я дуже люблю слухати!Ти єдина, яка була схожа на мене, близька за духом!І я не можу повірити, що зараз це все просто рухне, і я не докладу жодних зусиль, щоб виправити це!Я зроблю, все що в моїх силах, хоча коли людина не налаштованна на тебе, то всі старання просто безглузді!Ви просто, як дві стрілки, ідентичні, але кожна рухається в своєму напрямку, хоча починали з одного і того ж!Жаль втрачати таких людей!Але я думаю, що не все втраченно!Наша дружба ще не вичерпана!Мусить бути ще момент пояснення, та момент продовження!надіюсь!