що таке душа?
ніхто її ніколи не бачив, але всі її мають(певно). вона болить іноді, як орган. іноді кричить, як самсінг лів. а знаєте, інколи їй, душі, буває легко, хороше (лоскітно?)
душа… вона десь там, зверху живота, десь над діафрагмою (не знаю як вам, а мені там болить), але іноді вона блукає по тілу, частенько усідаючись замість мізків, керуючи всіма вчинками. а інколи душа живе у кінчиках пальців (тоді хочеться літати). я не знаю, насправді, де саме знаходиться душа (якшо вона взагалі є, бо ж недарма людьми вигаданий прикметник "бездушний"), та я знаю точно, що вона існує. для мене, - це якась прозоро-біла субстанція із жовтавим відтінком, що по особливому світиться. душа невідомого агрегатного стану. можливо це ефір, але я не впевнена. душа (не знаю як ваша, а моя то точно) живе музикою. вона насправді не може без музики. мені навіть інколи здається, що душа з музикою живуть в симбіозі в моєму тілі, повністю ігноруючи здоровий глузд, зовсім не підпорядковуючись йому. кажуть, найважливіші органи - це серце і мозок. та ні, брешуть. то душа всім керує. люди також часто ототожнюють душу з серцем. навіть не знаю… та ні, серце - орган кровоносної системи, а душа - щось значно більше. просто коли вона болить, то здається що то болить серце(вони ж поряд живуть). от люди певно й вирішили так. ще я точно знаю, що очі - то частинка душі, єдина видима частинка душі. розумієте, душа не вміє брехати (може тільки саму себе), і очі - чесні. дивіться в очі - там душа.
" забий. у вас все одно нічого не вийде. ти що не розумієш, що ти не та, котра йому так потрібна "= душу взяли, поклали на холодний кахель і в босоніжках з каблуком 15 см або в військових берцах з шипами стрибнули з висоти метрів так трьох, разів так зо шість. а потім взяли і зверху ще станцювали. ото таке відчуття. тоді з цієї маси (душевної маси) виділяються три речовини (як реакція розпаду): прозоро солоні сльози, важко гіркий клубок і всі залишки, що будуть отруювати тобі життя найближчий місяць точно, від яких дихати не хочеться більше.. така от, блядь, реакція, від якої хочеш кричати, плакати, закатувати істерики, а замість того сидиш і тихо, непомітно схлипуєш в телефонну трубку.
класно мати душу, правда ж блядь?