я хочу думати про хороше

пришли мені свою усмішку поштою

я ж багато не прошу

у мене руки у шрамах зношені

я хочу солодкого натще

вітру в кишенях і слів незавчених

я вірю у правду

я знаю так правильно

і хто б казав що слово не сила

ми сильні я знаю ми сильні

інколи хочеться простої щирості

як молитвою у небо врізатись

проломити всі заборони і помисли

це мов до рота чогось терпкого і кислого

коли б тобі дівчинко струм по волоссю

і ногами у глибокі подвір'я стоптані

тоді ти була б безсмертною і досі

ступала на літери босою

люди ж бо хочуть впевненості

люди ж бо хочуть постійності

їм усе заборона

їм усе невдоволення

це прокурене літо вдихає тебе у легені

і дерева пускають у землю корені

твої руки сплелися мов виноградники

під легкими ногами апостолів

і тіні на стінах бігають колами

я благаю заповни цю тишу

своїм тілом порівно

вже ранок світає воскреснувши

і сонце лоскоче

на подвір'ї траву уже скошену

хочеться думати про хороше

я пришлю тобі усмішку поштою