22 июня 2012 года в22.06.2012 20:49 8 0 10 1

вікине і таке моє

" знаєте що? це неймовірно!

повітря навколо не схоже ні на що, звуки перенеслись у інакші частоти, я - той кит, про якого читала десь в нешенал джеоґрафік. “воно” зазнає змін, трансформується без втрат енергії, ковтає мене, всіх мене - інакших, таких, якими я себе уявляла і не уявляла ніколи. я збираю тих себе докупи вже всередині, “я” не можуть впізнати одне одного. мною вивертає, ломає і викручує, мене спустошує і переповнює без можливості перевести дух. на мені грають зіниці; я кличу їх, засинаючи, і вигинаюсь стрілою за ними, прокидаючись. я боюсь визнати це - я вивернута назовні, беззахисна і неймовірно статична. а ще час - він губиться серед чогось іще в послідовності факторів впливу, і цього “іще” я не розумію, та вже люблю всім серцем. "

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

WORMHOLE — from the universe

7

you are my standard-bearer

7

Universе - ці слова досі означають безмежжя.

8

Щось між нами не так

Чи є сенс пристібати ремені безпеки, коли розумієш, що літак вже падає?

9

насправді, рано чи пізно наступає такий переломний момент, що розумієш -задля досягнення мети треба себе зламати, або надламати, або ж пр...

9

Жодних заслуг…

9

Знаєш, твоя любов до боротьби робить тебе сильним і слабким водночас.Твоя залежність робить тебе сліпим.Ти змушений йти далі, переступати...