Інколи мені здається, що я тобою користуюсь. Точніше…Ні таки не знаю точніших слів. Ти з'явився в потрібний момент, і я тебе використала, як захист і допомогу.
Зараз цей період на шляху завершення, проте я продовжую тебе використовувати…як тепло. Я знаю що напевно важко буде знайти таку віддану людину як ти, важко…Але це неодмінно завершиться.Та зараз не про це.
Поки ти мені порібен. Противно стає розуміти що колись я скажу те саме, але з "НЕ". Втім, чи часом моя турбота і так звана любов це не частина користування? Це ніби з новою технікою, ти її протираєш, бережеш..до пори до часу.Поки вона не втратись свою цінність. А може вона і втрачає цінність саме через те, що зупиняєшся у догляді?
Я не знаю… Тепер перестаю розуміти різницю між коханням і любовю, і все частіше переконуюсь, що друге куди важливіше.Я зовсім не тут, якийсь дивний стан речей в голові…