Його янгольське обличчя було моїм стимулом життя, його ніжний голос щастя дарував. З коханим на світанку сонце зустрічала, руки його цілувала, життя своє йому дарувала. Наші мрії про майбутнє… Про життя на вік щасливе… Кохала його безмежно. І досі кохаю до нестями. Але буває і таке що той хто тобі дорожчий за життя не потребує вже тебе, ні краплі. І бажаєш ти заблукати десь, зникнути на віки віків, щоб ніхто тебе не знайшов, і просто десь померти з горя і жалю, що нестроможна ти повернути ці тендітні почуття, цю лагідну любов, ту ніжність що була між вами, той зв'язок… І бажаєш собі лиш смерті, а йому щасливого життя, як боляче б не було. Він не заслуговує на страждання, тільки щастя йому бажаю, а собі смерті. Й найшвидше як тильки спрожна. Не хочу я жити у цьому світі без нього, не хочу та й не зможу. Для мене він найбільший та найкращій подарунок від життя.
Я не хотіла щоб так все скінчилось. Просто отримати повідомлення "не пиши мені більше". Це була остання крапля, я більше так не можу. Я йому не потрібна, а якщо непотрібна йому значить нема в мене сенсу жити, бо він був моїм сенсом життя, моїм коханням до останнього подиху.
Цей подих прийшов дуже швидко, я ніколи не очікувала що помру у свій день народження, якось аж дуже драматично… Це мій подарунок Тобі, коханий. Будь щасливим, нажаль я не змогла надати тобі того щастя, на яке ти заслуговував, хай це буде мій останній подарунок.
Вибач що пишу сюди, бо я вже не знаю як с тобою зв'язатись щоб попрощатися. Вибач.
Я кохаю тебе.
Прощавай.