Не кожне зникнення -це втрата.Насправді, втрата має значно більше сторін, ніж бачиш ти. Власне, є речі, які втрачаючи забуваєш, це не втрата - це елементарне оновлення речей.Втрата, це коли відчутно, це коли не безслідно, це коли сум множиться в тобі і виростає в безкінечне дерево, на гілках котрого сидять птахи із сірими крилами, і кожним взлетом, криком кличуть втрачене. Це коли при кожному подиху вітру, листя плаче.Це наче зачепити душу за живе.Оце втрата…