Цієї поїздки я чекала довго і з нетерпінням. Вчора о 4 ранку ми все ж таки виїхали класом в маленькому автобусі. Хтось спав, хтось їв, хтось задротив. Усі 5 годин були, в принципі, просто нудними. У Кам'янець-Подільський приїхали десь близько 9. Коли побачили природу щелепа просто відпала. Краса неймовірна! Р. Смотрич і кам'яні виступи, я вас не забуду. Одразу пішли в Стару фортецю, послухали екскурсію. Це дійсно круте місце. Враження, що потрапляєш у середньовіччя. Також багато дізналась. Фортеця досить відома. Колись, там, у одній з башт був ув'язнений Устим Кармалюк, український національний герой. Зараз у тому місці сидить макет Устима, а поруч велике відро, з яким той ходив грабувати багатіїв. Існує історія: якшо влучиш в те відро монетою - розбагатієш. Ну Мира ж баскетболістка :D Там ще була ціла низка цікавих башт, кімнат і підземель. Шкода, що багато з них зараз знаходяться на реставрації і нас туди не пустили. Також ми бачили весілля в Фортеці. Нереально гарно. Потім класом пішли гуляти по самому місту. Погода нас підвела трохи. Лив дощ і було холодно. Але водночас це додавало якоїсь романтики. Ми під парасольками по нерівній бруківці бродили соборами і милувались, вище згаданим, нереально гарним видом на р. Смотрич. Це звичайно не Львів, але місто древнє гарне. Хоча, порівнювати їх, мабуть, не варто. Також вчора у Камянець-Подільському був день міста. Ми сподівались встигнути на фестиваль повітряних куль, але погода підвела. Зате ми потрапили на міжнародний фестиваль танцю.
Найжахливішим моментом став для мене похід у музей тортур. Тільки й заходиш у те сире підвальне холодне приміщення з нелюдськими криками з-поза стін вже стає моторошно. А потім екскурсовод зі спокійним виразом обличчя розповідає як людей розтягували чи садили на кіл. Плюс показує всі знаряддя тортур і картинки людей, що вмирали такою страшною мученицькою смертю. Круто, правда? Більше в житті не піду в таке місце, зараз волію просто забути і ніколи не згадувати.
Потім розчарування не припинились. Ми знайшли якусь галіму забігайлівку, де була пересмажена картопля фрі і не давали серветок, і пропустили а) виступ Гайтани б) Класну екскурсію в) шикарний собор. Ми - лохи. Я особисто така. Бо скільки ж то розуму треба мати, щоб слухатись і йти на поступки заради пріоритетів інших? До речі, про пріоритети. Ну от я не розумію людей, які приїхали в старовинне місто, аби зайти в звичайно піццерію, чи ходити по магазинам-ресторанам. Людям просто немає де подіти гроші. Дратує.
Ми походили по сувенірному ринку, накупили магнітів і годині о 3 виїхали в Хотин. Хотинська фортеця вразила не менше, ніж Камянець-Подільська, а той сильніше. Ми не брали екскурсовода, а просто кілька годин гуляли мурами. Було класно. Є купа фото. Там ще й пішли на фотовиставку і в галерею.
Десь близько 7 вечора поїхали додому. Всю дорогу співали, ржали, як дурні, грали в ігри. Було весело :) Якось по-іншому я подивилась на своїх однокласників. Багато хто просто відкрився з інакшої сторони. Думаю, ця поїздка нас здружила. Шкода, лише, шо Альна не змогла поїхати. Там тебе не вистачало.
Приїхала я додому пів 12 втомлена фізично і збагачено емоційно. Було круто. Взагалі не шкодую, що поїхала. Тепер хочу ще.