"Мир, знаєш якою ти будеш в майбутньому? Не знаєш? Ну я зараз тобі розкажу як я бачу тебе в 25 років. Ти будеш жити в котрійсь з європейський столиць. Можливо, Варшава, а може й Париж чи Відень… Хоча ні, ти будеш жити в Празі. точно, в Празі і обов'язково в старій частині міста, серед вишуканих будинків, соборів та вузеньких вуличок. Ну ось я бачу як ти біжиш по бруківці з роботи. Еммм.. Ти будеш жити у власній квартирі. Не ображайся, та вона буде маленькою, але затишною. Така собі коузі флет. Там будуть великі вікна з коричневими, такими теплими фіранками. Ще - два крісла й ціла шафа книжок. Ти будеш вечорами пити чай з лимоном чи каву, вже як вирішиш, сидіти в зручних кріслах і читати. Кухня в тебе теж буде невеличка, зі столиком біля вікна. О, ще в цій кімнаті буде класна лампа. А також у твоїй квартирі будуть дивні проходи. Такі нерівні, але не переживай, вони гарні, я бачу. Внизу твого будинку буде маленька кав'ярня, де варитимуть надзвичайно смачну каву. Ти будеш часто туди заходити на каву чи просто погрітись зимою. Ти точно зустрічатимешся з кимось хорошим. Може, з музикантом навіть, чи письменником. Мир, ти не думай, в 25 років мати власну квартиру й роботу в Празі, а ще хлопця письменника-музиканта (чи навпаки) - це круто! Мир, а якщо тобі буде 25, а мені 27 і в мене нічого не вдасться, і я прийду такий страшний і мокрий, ти мене пустиш в свою квартирку?.."