дзвони мені, о пів на третю й зранку.
пиши мені, відверто й без вагань.
малюй мені невидимх до нині звірів.
і ті місця, що часто згадуєш у снах.
не бійся, ти ще станеш кимось,
для мене ж ти вже став усім.
немає значення, що скажуть інші
ми йдемо прямо і без коливань.
заварюй каву,
та тепер на двох.
так, аромат її я чую й досі,
він наче дихання твоє,
таке ж п'янке та незабутнє.
не думай що там буде далі,
бо далі далі нам диктують час.
не обіцяй що будеш поряд,
бо обіцянки то лиш ехо фраз.
ти обіцяй, лише, вдягатись тепло
й засинати разом з сонцем.
а як відчуєш, що тобі самотньо
то порахуй до ста й розплющи очі.