І лише в далекому Ватикані все так по-українськи. І вічнозелена карпатська красуня, і передріздвяний настрій, і єднання душ, і щем великої таємниці. Щасливі усміхнені українці на площі Святого Петра. Нині це їхня площа. У них відібрали Майдан, але треба ж і їм хоч десь почутися вдома. "Ми чуємо українські пісні і відчуваємо таку гордість, якої ми ніколи не знали, допоки жили в Україні", – кажуть вони. Тут усе по-справжньому: і ялинкові іграшки, і пахощі зеленої глиці, і хор маленьких колядників. І жодної тобі фанери, жодного радянського фальшака. І навіть німецький Папа, промовляючи до нашого народу українською, робить це значно краще від якого-небудь Миколи Яновича. (Юрій Андрухович)

мене вразили ці слова. дуже