Якийсь незрозумілий настрій. Хоча.. скоріше не настрій, з ним то все нормально.. А незрозумілий мені порядок речей, вірніше їх безлад. І що він собі думає? Знову одні тупі переписки, щоб тільки дізнатися, як справи в кожного з нас і все? Ну може один дзвінок. Я хочу бути з ним. А що з того, що я хочу? Я подобаюсь йому, сам каже. І знає, що взаємно.. Але для нього, наче, так і повинно бути. Наче це обов'язкова умова будь-якого спілкування…