як інколи корисно викреслювати зі свого життя людей, котрі могли в нього принести лише бруд. я, напевно, ніколи не перестану дивуватись людській підлості. злитись, обурюватись, відповідати тою ж монетою і вигадувати усіляку гидоту, тільки б насолити людині, котра тебе намагалась втоптати в землю… я б могла усе це. тільки, певно, це зрівняло б рахунок між мною і ницістю. а цього я хочу найменше. найменше хочу рівнятися з людською жалюгідністю.