думаю про це часто. навіть прокручувала усе в голові. але уявляючи облисся і почуття батьків в цей момент, звичайно передумувала. адже це не вони винні, що я така далбайобка: -)
вибігти на вулицю і попасти під машину/ порізати вени і померти від втрати крові/ задушитися/ скакнути з дамби на каміння. варіантів багато є. цікаво ще, яка буде реакція друзів/ знайомих/однокласників.