І от чомусь мені завжди пре на мудаків. Від яких істерики по пів ночі і запухші очі. Від яких мурашки по шкірі лише від поглядів. Від яких хочеться жорсткого брутального сексу, але ніяк не тихого сімейного життя. Через яких ти ненавидиш усіх дівчат, які хоча б поглянули в його сторону. Що тут говорити про тих які підійшли? Через яких ти ненавидиш світ, але водночас любиш за те що в ньому є ВІН. Від яких ти шаленієш і готова віддати все, навіть те чого ніколи не було. Відмовитись від усього, що маєш і втекти з ним туди, де вас ніхто не знайде. ВІд яких.. ех… та що тут говорити.