Будь сильнее

я давно зробила вибір.комусь вже не місце у моєму житті.це легко зрозуміти.

вчу уроки.тренування.як по накатаній.деякі новини мене вразили, здивували.але не одна з них не пошатнула мою стійкість.тато каже що я боєць.це може і добре.але чи нормально бути бійцем для дівчини?

я нічого не встигаю.приповзла з тренування.треба довчити уроки.про серіал треба забути на деякий час.дууш.треба іти в душ.потім уроки.потім книга.

я відчуваю ломку за книгами, читаю зараз електронну книгу.не те.планів багато.

11 клас це не так просто як думала.на наступному тижні медогляд, а потім вальс.мені подобається танцювати.

необхідно узагальнити свої завдання на завтра.а якщо чесно, мені не вистачає тебе інколи.але я згадую все що було і розумію:більше вже нічого не буде.

1.10.12 (20:46)

1 жовтня

понеділок.17:32

дивний день.понеділок.все якось не зібрано, не конкретно, невпевнено.

треба зібратися.але я дуже розслаблена.дивлюся анатомію грей.з кожною серією все більше розумію що я обрала правильну професію.

кохання?нажаль не має.не відчуваю.але це не турбує.моє серце зайняте найважливішим-воно качає кров.

це мабуть головне.прийшла сукня.завтра одягну.хочу електронну книгу.бажаю канікули.сидіти вдома, дивитися серіали, читати та залишатися у стані спокою.як карбон.шукає репетитора з біології.таке.вчу уроки.о восьмій як завжди тренування.

завтра факультатив.я втомилася від постійного шуму, руху.мабуть це осінь.

підпалити мости.вони вже згоріли, що там ще нищить та палить.лише тліє.час від часу.дивний.але це мене уже не хвилює.справді.

"30 вересня.неділя.18:11

уроки не зроблені.до 8 треба довчити все, о восьмій тренування, а потім хочу подивитися серіал.

завтра уже прийде сукня по почті.чекаю неймовірно.треба накрутити волосся.нафарбувала нігті.все добре.спокійно.впевенено.

час для кохання.осінні вечори.твої руки в моїх.абстракція.без конкретності."

30 вересня.неділя

поспала лише 5 годин.пришов тато.я насмажила млинців.прший раз сама.чекаю приїзда мами.вона пишається мною.я самостійна вже.

о другій ночі вийшла на балкон.яке гарне небо.місяць.дощ вистукував мелодію, яка линула з мого серця.я відчуваю все це надто емоційно та чутливо.

мені треба читати.книги.я сумую за тим часом, коли весь день я могла читати.сьогодні за новою книгою.підсмажені пушечки пальців.обпечений середній палець.приємний біль.розтерта туш.так і не витерла.

0:30.уже 30 вересня.я лягла спати.і тепер прокинулася і вчу уроки.балакає з анею в скайпі.це нормально взагалі?

я відчуваю що ти так близько.наче ось-ось.і ти поруч.я чекаю.бережу свої сили та своє серце для тебе.я знаю, що ти вже мій.

потрібен.один.найкращий.веселий.добрий.сильний.справжній.мужній

.неперевершений.зрілий.розумний.твердий.

вірний.впевнений.стильний.приємний.ласкавий.розуміючий.мій

Субота.29 вересня

8:27.відчиняю балкон.впускаю до себе в кімнату ранкову прохолоду, вдихаю жадібно цей запах осені, вмикаю стереомуд з надписом:I feel happy/

збираюся, прибираю, відчуваю солодкий присмак життя.сонце сходить.буде гарний день.

планы на год не поменялись:

1.Сделать себе красивенную фигуру(очень над этим работаю).

2.Поступить в ВУЗ(очень желательно на бюджет).

3.Красиво танцевать вальс.

4.На отлично здать ДПА.

5.Средний бал не ниже 10,5.

6.Рационально использовать своё время.

всё, цели поставлены.работа начата.

вперёд)

совсем не ждала от себя такого поступка.хотела забросить эту нашу семью.вьюи

я скучала.

но пост не о том.а о том, что так и живём.сижу, такая правильная, делаю уроки, ухаживаю за собой, на всех полочках в шкафу сложено.но на полочках сердца всё в каком-то хаосе.вроде в сотый раз ставлю себе условия, держусь, креплюсь.но что-то всегда становится ножницами.обрезает канат моих условий и сил.бредовый пост.

на исходе.что-то дает веру да и силы что бы просто елементарно улыбатся маме холодным утром сентября.

осень уже не шутит.она серьезно пришла."этот холод и не только в душе".прошлогодний стих.до сих пор.

много помню.суть в этом.мне даже книги можно писать.с такими то чувствами и красивыми словами.всё с женской стороны.

глупее глупого.сердце очень точно всё знает.но молчит, когда нужен ответ.и сама думай, мозгами, как поступать и стоит ли вообще.шаг в бездну.слишком страшно.но рискнуть конечно готова.если буду уверенна что тебе это надо.

Я решила удалится со вьюи.на этот год очень много дел.а если что-то захочу написать, у меня для этого есть дневник!Всем пока!будьте любимы!

Смотрела недавно видео с выпуска в детском саду, и мой воспитатель спросила, кем я хочу стать.

Знаете, я так гордо подняла голову и ответила"Врачём!"

Смотрела и плакала, от того что спустя 10 лет это и есть моя мечта, и я разобъюсь в лепёшку, но я стану врачём, не смотря на все трудности!

моё самое большое желаение-оттянуть осень.не хочу.

"Хочется вырвать из себя свою любовь.оббитую, покалеченую, но всё ещё счастливую.понимаешь?"