youaremylife

автопортрет із надгробком.
тут
була
я.
та пора йти,
я
прийшла і пішла.

коли настане весна ? в минулій весні я загубила себе. свою душу. я хочу знайти себе. хочу багато чого поміняти. вже з нетерпінням я чекаю літо. воно принесе багато плодів, я впевнена.
я хочу повернути тебе. я ж так люблю тебе. ти вбиваєш мене. і навіть не намагаєшся допомогти. а ти згадай все. згадай всі спогади. їх ж більше. чого раніше було все так добре? на це впливають нові мої та нові твої "друзі". ми будемо разом, я знаю. ми не будем нарізно, ні! просто тепер я бачу, що ти не хочеш нам допомогти. ти з цього хочеш зробити собі вигоду. а мене принизити. я ж бачу, і не розказуй. але ти любиш мене, я впевнена. бо ми однорідні. однакові, ніби.
зараз так все хуйово хоч і класно. я взагалі не розумію себе. і тільки ти можеш сказати, яке я лайно. тоді такі мурашки по шкірі, і так хочеться тебе в.єбати.
краще б її не було. не було б цих всіх проблем. хоч я від тебе нічого не приховую! ти знаєш все! моє - твоє. а я про тебе останнім часом знаю саму маленьку частину, ти розказуєш мені тільки саме саме головне, що знають всі. у нас немає таких секретів, як у нормальних подружок. ми ж обрані, хулі.
напевно, тільки зараз я зрозуміла, що щастям не є тим, за чим я біжу, ми не в змозі розпізнати його.

а взагалі я втомилась. мене втомили люди. змучили своїми криками. своїм метушінням. змучили люди, які плачуть сміючись, і навпаки.
Я ТАК БІЛЬШЕ НЕ МОЖУ

зустрінемся літом. дякую

дякую тобі, за те, що лише ти мені допомагаєш
за це я завжди буду вдячна тобі
" малишка "
ох, як я люблю тебе !

таке страшне,
таке солодке життя

обійми мене

чому ж ти віддаляєшся від мене?
а пам.ятаєш ми посперечались?
ти ж не дотримала свою обіцянку

береги себя, ладно?пока так далеко от меня.
на улице уже становится теплей.
я не хочу начинать новую жизнь без тебя.
будь осторожней.столько мразей вокруг.
ведь понять невозможно, кто из них враг, а кто друг.
именно у тебя есть такой.
ты только посмотри на него.
постарайся не наделать глупостей.я далеко от тебя, исправить не смогу.
не забывай, жду от тебя новостей.
и очень тебя я люблю.

вдумайся тільки
я завтра принесу те, що обіцяла

я Вас больше не люблю.
ничего не случилось, — жизнь случилась. я не думаю о Вас ни утром, просыпаясь, ни ночью, засыпая, ни на улице, ни под музыку, — никогда. если бы Вы полюбили другую женщину, я бы улыбнулась и задумалась о Вас и о ней.
я вышла из игры. все, что я чувствую к Вам, — легкое волнение от голоса. Ваше лицо мне по-прежнему нравится.
почему я Вас больше не люблю? два года подряд я мысленно в душе своей таскала Вас за собой по всем дорогам, залам, церквам, вагонам, я не расставалась с Вами ни на секунду, считала часы, ждала звонка, лежала, как мертвая, если звонка не было. всё, как все. и все-таки не всё, как все.

Вы первый перестали любить меня. если бы этого не случилось, я бы до сих пор Вас любила, ибо я люблю всегда до самой последней возможности. сначала Вы приходили в четыре часа, потом в пять, потом в шесть, потом в восьмом, потом совсем перестали.
Вы первым забыли, кто я.