коли настане весна ? в минулій весні я загубила себе. свою душу. я хочу знайти себе. хочу багато чого поміняти. вже з нетерпінням я чекаю літо. воно принесе багато плодів, я впевнена.
я хочу повернути тебе. я ж так люблю тебе. ти вбиваєш мене. і навіть не намагаєшся допомогти. а ти згадай все. згадай всі спогади. їх ж більше. чого раніше було все так добре? на це впливають нові мої та нові твої "друзі". ми будемо разом, я знаю. ми не будем нарізно, ні! просто тепер я бачу, що ти не хочеш нам допомогти. ти з цього хочеш зробити собі вигоду. а мене принизити. я ж бачу, і не розказуй. але ти любиш мене, я впевнена. бо ми однорідні. однакові, ніби.
зараз так все хуйово хоч і класно. я взагалі не розумію себе. і тільки ти можеш сказати, яке я лайно. тоді такі мурашки по шкірі, і так хочеться тебе в.єбати.
краще б її не було. не було б цих всіх проблем. хоч я від тебе нічого не приховую! ти знаєш все! моє - твоє. а я про тебе останнім часом знаю саму маленьку частину, ти розказуєш мені тільки саме саме головне, що знають всі. у нас немає таких секретів, як у нормальних подружок. ми ж обрані, хулі.
напевно, тільки зараз я зрозуміла, що щастям не є тим, за чим я біжу, ми не в змозі розпізнати його.
а взагалі я втомилась. мене втомили люди. змучили своїми криками. своїм метушінням. змучили люди, які плачуть сміючись, і навпаки.
Я ТАК БІЛЬШЕ НЕ МОЖУ
зустрінемся літом. дякую