Sip of freedom

А чи часто у Вас буває, коли після чогось невдалого спочатку буря емоцій та почуттів, а потім нічого…..ВЗАГАЛІ нічого. Ні, ви не перестаєте відчувати. Насправді Ви просто закриваєте свою душу, своє серце від того що зробило вам боляче, та й не тільки від цього…. Кожен думає, що закрившись від світу буде легше, простіше….так буде дійсно простіше. Ви будете переповнені цинізмом, який буде з вами всюди, шоб ви не робили. У вас буде холодний розум. Ви будете безпристрасні…….і не цікаві. Тоді постає запитання:"Чи потрібна така легкість?"

хочеться застерегти від одного, не перетворюйте своє серце в камінь, якби пафосно це не звучало. Старайтесь відчувати хоч щось: сум, біль, ненависть, любов, симпатію чи антипатію….неважливо що. Головне відчувати, бо без почуттів ми, на жаль, нічого не варті!

Нові холодильники, пральні машини, автомобілі, меблі і тому подібне - ніщо порівняно з новими враженнями.(Ірен Роздобудько)

Прочитавши її книгу "Подорожі без сенсу і моралі" мені понад усе закортіло поїхати закордон. Побачити на власні очі легендарну та загадкову Мальту, божевільний Єгипет, перлину Адріатики - Хорватію, казкову Швецію…., які письменниця чудово описала. Вона не розповідала про пам*ятники, костьоли, палаци та інші речі, про які дуже часто нудно слухати. Вона говорила мовою деталей, які ніби не варті уваги, але саме вони дають незабутні враження, які пам*ятаєш все життя)