Kapranova

exception:fatalamerica:

Мои чувства, уже не слушаются разума.

fatalamerica:

Не снись, мне очень больно, между рёбрами.

malinaa :

(via californiaaaa )

kachanowa :

я бы,
возможно,
так и не узнала что бывают настолько сильные чувства
настолько тяжелые. знаешь,
как будто что то разрывает всё изнутри
как атомная бомба, спасибо

Когда ты далеко, я вдруг начинаю видеть тебя в образах других людей, слышать твои тона в голосах других, я придумываю тебя для себя каждый день, придумываю тебя для себя и живу тобой, просто только для того что бы была хоть какая-то цель в жизни..

world-of-dreams:

НЕТИПИЧНЫЕ ПОДРУГИЕ сказали, что не такие уж мы с моими бабами и тэпэшечки хд

youtube:snooki:whatafuck:naastyaaa:

blackbird:

— Что?
- Улыбнись!
-

hermionegranger:

Рисование на карандашах.

Художник - Ghostpatrol решил, что неборы карандашей - это скучно. Поэтому он начал на них рисовать.

via nutellka

exception:

corin:

все к зиме клонится.
холодеет. циклонится.
эти дни от которых бессоница
эти ночи, от которых на ногах пальцы начинают сжиматься.
и хочется обниматься.
будто ты плюшевый мишка

мне без тебя слишком.
мне без тебя слишком.

remic:

kapranova:

як же це так..я втомилась..я вже більше не маю сили..я вже бвльше не можу боротися..с кожним днем все більше і більше болю у цьому серці…все більше і більше…а сил, сил боротися і йти далі їх зовсім немає..немов душа вже викорстала свійсрок придатності, немов сердце вже немає ліміту на удари, скоро зупиниться. .лише видасть свої останні самі звучні удари..удари для тебе..

важко так. .жити коли ти вже нічого не знаєш..коли вже реально нічого не тішить..просто хочеться повішатись..або десь заснути..скрутитись під одіялом. .і залишитись у своїй мрії назавжди..

накінець перестати плакати..це так втомлює..очі вже виплакали весь свій колір, весь свій блиск

просто життя більше не наповнюється сенсом..взагалі, абсолютно ніякого сенсу..ніби вже все виконала..ніби вже готова..готова.

а я втомилась боротись і заставляти битись таке холодне сердце

Чи допоможуть тобі мої зараз слова? Коли в тебе в серці суцільне багно.Думаю ні.Я нічого подібного не відчувала, я не кохала, ніколи не була залежна так від людини настільки. Я стараюсь ніколи не впускати людей до серця, знаючи що дуже важко потім з корінням виривати всі спогати які зрослися в одне ціле з душою та серцем. Коли в тебе немає ніякого вибору а тільки позабути його, а як позабути? коли мозок про щось інше не може думати, не може мислити по іншому. Це як программа, яку він установив у твоїй голові, не розповівши як її видалити без жодних залишків.Він тебе залишив одну, певно він знав що ти сильна, і що ти маєш впоратися з цим складним завданням.Отже він вірить в тебе, а поки він вірить в тебе ти не повинна втрачати надії, це дуже важливо!

Рідненька моя, ти повинна знати, що ти можеш в будь яку хвилину звернутися до мене. Я поряд!

як же це так..я втомилась..я вже більше не маю сили..я вже бвльше не можу боротися..с кожним днем все більше і більше болю у цьому серці…все більше і більше…а сил, сил боротися і йти далі їх зовсім немає..немов душа вже викорстала свійсрок придатності, немов сердце вже немає ліміту на удари, скоро зупиниться. .лише видасть свої останні самі звучні удари..удари для тебе..

важко так. .жити коли ти вже нічого не знаєш..коли вже реально нічого не тішить..просто хочеться повішатись..або десь заснути..скрутитись під одіялом. .і залишитись у своїй мрії назавжди..

накінець перестати плакати..це так втомлює..очі вже виплакали весь свій колір, весь свій блиск

просто життя більше не наповнюється сенсом..взагалі, абсолютно ніякого сенсу..ніби вже все виконала..ніби вже готова..готова.

а я втомилась боротись і заставляти битись таке холодне сердце

Знаешь, сегодня бы я о тебе вспомнила, да если бы хоть иногда забывала..

Как?скажи как же это так..как так что я совсем не могу без тебя..думать о тебе, это мое любимое хобби уже..как же это так? ведь без тебя плачет моя душа..а ты так далеко, у тебя своя жизнь..а у меня без тебя не ладится..не клеиться, все вообще к черту катится..

Все его слова обладали для нее волшебной силою.

Он умел принимать ее всю как есть: вот такую, разную.Иногда усталую, бесполезную, иногда нелепую, несуразную, бестолковую, нелюбезную, безотказную, нежелезную;

Если ты смеешься, — он говорил, — я праздную,

Если ты горюешь — я соболезную.

Только что-то гнетет ее, между ребер колется, стоит вспомнить про этот рай.

crik :

poesys :

Я просто выгляжу как лось, а в душе я бабочка