danajolie

.нарешті себе пересилила. знову все добре.лише голова болить від тих магнітних бурь. і відчуття ніби я нікому не потрібна.

давно так було.боюсь. дуже. найважчі 2 місяці попереду. ((

ненавиджу.вмри урод.

не розумію логіки останніх подій.

важко.дуже важко триматися і стримувати сльози. а ще натягувати посмішку, щоб всі думали шо в мене все чікі-пукі..

зломалась я: (

інколи здається. що все навколо тебе - ілюзії і все.

і люди поряд, лише коли в тебе ллються сльози.

я не знаю чи всі мої переживання і сльози варті того.думаю що більше та, ніж ні.

важко змиритися з неминучим. все стається так, як і мусить бути…

це напевно буде моя найбільша втрата. звичайно не рахуючи сім'ї.а це теж нажаль буде((

за все життя.

жалію за минуле.

за час від шести до десяти років.свідомості то аж такої не було.але я могла пережити з тобою ще більше. і ще краще.

важко. вже.надзвичайно.

люблю тебе.назавжди. як Северус Лілі.що би в нас не сталося.

♥

ухх.відгуляла дн подруги))

дууже класно було, а мені ще більше, бо я перший раз з ночівлею гуляла)

якби не мала стругачка, і трохи казусів, було б супер -пупер-дупер-фантастишноо) а так то просто супер -пупер-дупер)))

ааєє))

інкооли корисно зробити перерву.чи то в коханні, чи то в дружбі.

варто розуміти, що все те, що зараз навколо нас не вічне. ні друзі, ні речі, ні гроші. вічна лише душа..

місяць не вела блог..

два місяці назад я познайомилась з деякими дуже хорошими людьми..

за місяць.. з'явилися і пропали нові друзі. плакала не раз і не два. не пам'ятаю, коли востаннє лила стільки сліз.

мій найбільший страх втілюється в життя.скоро я можна сказати, втрачу найдорожчу людину. не назавжди, звичайно..будемо бачитись час від часу.але все - таки, я дуже хочу шоб ця людина мене не забувала. і як би вона далеко не була, знала, що я завжди її підтримаю і люблю.

♥ н а з а в ж д и

файний день)) проснулась рано, в душ- і гуляти)

потім був такий доощ…супер просто)

потім ніби прихворіла. помилилась)

все окі-докі)

файний день)

передивилась "ГП-7,1"

подуріла з мамою.попереписувалась з друзями.

а зараз іду спати))

я б зараз дещо написала в статусі..)

але в мене зараз 3 близькі людини з таким же ім'ям.. і кожен з вас подумає це на себе)

мені цікаво, як той день пройде..те 21 грудня..дуже хочу, щоб він був ідеальним..а мало що може статись..хочу в той день тримати за руку людину, яка буде зі мною до кінця.. моїх чи днів цієї людини..

якось так спокійно..дійсно.ніколи не думала, що зможу так легко переживати такі події..)

за ці події про мене:

Молодець.ти сильна

Ого! Навіть так?! Вааау! Ну респект тобі, якщо ти в стані після всього так говорити! ;))

хаха.але я рада. бо з самого початку я знала, на що йду.і знала, що довше табору це не продовжиться.от так..) але всервно мені приємно згадувати ці моменти..

жаль лише, що ти не знаєш, як мені важко було тобі писати.як я мучилась перед тим, як тобі подзвонити. і ти не бачив сльози, яка в мене пішла після того, як гудки закінчились..

доволі цікавий день)))

від сьогодні живу в іншій кімнаті) зробила багато потрібного))

відсвяткувала..)

думаю, чи йти спати чи ні))) )

я вже 16 годин на ногах) чомусь хочу до школи..) без деяких людей, в школі не буде так, як було колись..

це буде останній рік шкільного життя..а далі будуть репетитори, наука..брр.

дуже хочу весни..) або навіть тієї ж дощової осені) хочу наступного літа..) я вже майже все спланувала..)

а зараз..хочу, щоб люди мене не покидали..а залишалися зі мною друзями, незважаючи ні на що..от так.але знаю, що це неможливо..

жахливий день.погано спала, прокинулась в 3 ДНЯ!!потім прибирала.

потім з рук випала баночка зеленки. і вся підлога на кухні стала зелена. двічі порізала ногу. дуже багато плакала.

викидаю деякі спогади зі своєї пам'яті. знаю, що так буде легше.набагато.

в четвер їду на заслужений відпочинок)) от би ще з погодою повезло..(