Частина душі

Скільки фальші в буденному житті. Ми посміхаються, а потім кидаємо ніж у спину. Ми готові відати життя за щось або когось, але тільки на словах. Нам здається, що це нормально. І триватиме вічність. А який термін придатності у слова "Вічність"

Напевно доти, поки з нами не вчинять так само.

Саме тоді ми розуміємо наскільки це боляче.

В саме такі моменти, ти розумієш, що не живеш, а просто існуєш. І настане час коли захочеться жити.

Жити, відчуваючи смак щастя. Радіти не на публіку, а щиро.

Говорити те, що думаємо, а не те що хочуть почути.

Бути справжнім.

Не всі на це спроможні.

У кожного свої проблеми.

Нам байдуже на горе інших.

Ми впевнені, що з нами такого ніколи не трапиться.

Життя як бумеранг-все з часом повертається.

Були байдужі ми -стали байдужі до нас.