Ровно сити, все сосите

justmythoughts теперь следит за вами

просто в один день ти розумієш, що далі - кінець і виходи два: повірити собі і закінчити все зараз або зробити все, щоб кінець став початком

Кожна дівчинка має такий дебільнуватий інстинкт від нестачі кохання та чоловічої уваги кидатись на першого більш-менш адекватного хлопця. Ну я не виняток. Саме тому я терпіти себе не можу за писанину колишнім хлопцям, до яких була небайдужа. І за те, що мені починає подобатись бідь-який більш-менш адекватний або взагалі неадекватний але гарненький хлопець.

Знаєте, мені подобається спілкуватись моєю рідненькою мовою, і як би то не було незрозуміло багатьом відсоткам вьюверів, я не хочу писати свої роздуми російською лише тому, що не думаю нею. Немає ніяких у мене поглядів скептичних стосовно цієї мови, оскільки вона теж гарна. Але я все-таки скажу, дуже дивує думка росіян, які вважають, що нічого страшного якщо в Україні другою державною зроблять російську. Тоді підемо таким шляхом, що б робила російська нація, якби другою мовою в Росії визнали молдавську або кавказьку чи якусь іншу з цих національних меншин?
Дорогі мої, не будьте такими скептичними, поставте себе на наше місце.)

Блин, мне один человек сказал что сейчас самое время начать писать. Ведь это единственное что я умела! ЧТО СО МНОЙ ПРОИЗОШЛО?

Блин я же так красиво могла подать словами что-угодно. Могла о человеке написать или о событии любом. Я могла писать о чувстсвах страницами. А может сейчас я тоже могу?

Вот например сейчас мне больно! Потому что когда больно - БОЛИТ! Я очень давно не общалась без матов. А ведь я знаю причину всему, я знаю!!! И виновата я сама, слишком большие надежды были розрушены. Я всегда требую от близких, как мне кажеться людей, слишком много. Я знаю, что мир мой рушиться когда мне изменяют, за пол года это случилось дважди. Впрочем, я переболела этим. Но болит мне потому, что не доверяю я сейчас людям, вернее парням, у меня все на расстоянии друзей, и здороваюсь я с ними как-то по-мужски. Вот так:

И вот многие говорят, почему не обнимешь? А Я НЕ МОГУ. НЕ МОГУ Я ПРОСТО ОБНИМАТЬСЯ, ТЕПЕРЬ ДАЖЕ ОБЬЯТИЯ НУЖНО ЗАСЛУЖИТЬ, ПОНИМАЕТЕ?

Если у меня и будет парень, то, чувствую, случиться это минимум через год, не раньше. Спасибо за внимание, мой дорогой блог. И еще, завтра понедельник, хороший день для начала изменений, например похудеть, жирная ты скотина!(Это я о себе:])

Здравствуйте, bardakovskaya .

reminiscences теперь следит за вами.

а можно мне, после того как ко мне клеелись овер 25летние женатые и 13летние малолетки, теперь нормального парня, а!?