Это просто Вьюи блог

Сьогодні ми були на змаганнях, з 10-х класів були лише я і віта, а з 11-багацько) Ми грали проти таких бичок і кобиляк, і завоювали почесне 3-тє місце в районі))

Ми з Vi якісь сумашедші і больні) Хто ж іще міг придумати такий брєд?А точніше "Яблуневу сагу" з намальованими персонажами.В головних ролях: Яблун, Злочерв та Грушериф.В другій частині "Яблуневої саги" Злочерв перероджується в Злошерифа.Ахахахах, короч, можливо це вдастся закинути в блог і ви зможете побачити цей "психодел")

Фільм Вчитель на заміну

У вас бували коли-небудь мурашки по шкірі від перегляду фільму? Вам хотілося розридатися від великої кількості води, що ллється з екрану правди, яку підсвідомо так давно хотілося почути? Ви шукали цю правду частиночками, по точкам в інших фільмах, марно сподіваючись хоча б натрапити на їх подібність? Чи є фільми, про які ви можете сказати: «Це і моя особиста. Це і я, і те, що я думаю, відчуваю, у що вірю і чого боюся… »? Чи був хоч один фільм, запалий в душу настільки глибоко, що солодка, потрібна біль віддавалася б у кожній клітинці організму? Скажіть, ви все ще вмієте приймати справжні, беззаперечні істини?. .

Я не даремно ставлю всі ці питання. Моя мати була і вчителем, і директором школи. Ми сіли дивитися з нею даний фільм, тому що особисте. Ми не очікували, що на такому високому рівні… В цей історії так багато смутку, болю, гіркоти, сплесків необхідної суспільству правди, любові і світла, що… Втім, чи важливо?

До цих пір я не бачив настільки відвертий фільм про систему освіти в цілому і людини окремо. Все розказано і показано так багатогранно, з абсолютно різних боків - і ті самі мурашки дають себе знати. Буквально майже незримо, червоною лінією проходить тема загального хаосу в сучасному світі молодих людей, яким належить вступити в цю складну життя, а тому тема охоплює і саму долю людини. Кожну людину. Тепер зберіть всіх «кожних» в єдине ціле…

Чи варто говорити про сценарій, Едріана Броуді та інших акторів, сенс?. . Для мене (ах да, приплюсуємо маму теж) «Учитель на заміну» на даний момент краща, сама цілісна, що вбирає все в себе картина про шкільне життя, про проблеми вчителів і дітей, про розкриті душевні, навіть духовні нариви. Зіграно не просто чудово, хоча… зіграно чи що? Прожито.

Кожен знайде тут щось своє. Картина Тоні Кея гідна самого великої уваги, і шалено шкода, що вона вийшла самим обмеженим прокатом, що ще раз підтверджує: діаманти плавають в морі шлаку, але далеко не кожен, об'ївшись шлаком, помітить їх світіння. Простіше кажучи: в масовому кіно є фільми лише для обраних, для тих, хто обов'язково помітить такі творіння, зрозуміє, відчує і задумається. Не для всіх.

Шедевр.

Країна: США
Режисер: Тоні Кей
Актори: Едріан Броуді, Крістіна Хендрікс, Брайан Кренстон, Люсі Лью, Джеймс Каан, Марша Гей Харден, Блайт Даннер, Самі Гейл, Рені Феліс Сміт, Вільям Л. Пітерсен
Якість відео: HDRip
Час: 1:37:39
Переклад: Професійне (багатоголосе) [ліцензія]
Ссилка на фільм
https://vk.com/video?q=%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83&section=search&z=video-34301513_162188691

Мені дуже хотілось написати про важливу подію в нашому "класному, шкільному" житті, про виступ на великій сцені палацу культури ім. Гната Хоткевича 01.02.13р. Брали участь 10-А і наш коханий 10-Б.Ставила нам виставу наша Марічка, режисерка котра 2 роки поспіль допомагала нам в підготовці до виступів(в 2012 до "Шевченкіського вечора"). В нас було не багато репетицій, менше 10, дві з яких були серйозно проведені. Ми були обурені, як же ж так, в нас так мало репетицій, ми не підготовані, а ви хочете щоб ми вже ось-ось виступали…
Та коли прийшов день виступу в нас була одна єдина репетиція, на якій не дуже добре у всіх виходило, потім прийшов А клас, і ми навіть не встигли завершити репетицію.Ми сиділи в гримерці, хто бавився, хто повторював слова, приміряли костюми. І ось…нас повідомили що 10-А вже виступає, ми були збентежені тим, як ми виступимо й були думки а якщо я забуду слова?а якщо забуду що робити?якщо хтось тупане, чи зможу я викрутитись?як сприйме публіка?
Паралельний клас вже виступив, ми зайшли за куліси, почали ставити декорації, реквізити…Залишається буквально 2 хв до виходу, і Марічка каже:"Я вас люблю, всіх-всіх, вірю в вас, зберіться!ВПЕРІД!" І тут плавно виключається світло, всі вийшли за куліси, виходить режисерка, інтермедія(класно пройшла), перша сцена, Фея, Клоун, Мім, друга, третя, четверта, п'ята…Твій вихід, жопаааа, виходиш, бачиш зал, публіку яка захоплено та пристально дивиться на тебе, фотографують, а в тебе лише одна місія, все правильно сказати, не збитися, зробити так як потрібно, можливо не все було так зроблено як хотілось, хтось тупив, забували…але ми ж всього люди, не можемо контролювати свої емоції.І ось завершилась твоя сценка.Кінець вистави, всі вийшли, побажання глядачам.І ВСЕ. Все що так боявся вже позаду, ці відчуття хочеться відчути ще раз, хочеться назад на цю сцену, до вдячної публіки…але…від цього дня залишились лише спогади, які ми пам'ятатимемо дуже довго.
Відео з нашим виступом https://www.youtube.com/watch?v=wIX2X9DCkRI кому цікаво)