Чтобы вернуться — просто нажмите в любом месте на затемненном фоне
@voldemortik
Подписаться
VOLDEMORTIK
OFFLINE
Highway to hell
Дата регистрации: 25 апреля 2012 года
Жить — это значит: постоянно отбрасывать от себя то, что хочет умереть; жить — это значит: быть жестоким и беспощадным ко всему, что становится слабым и старым в нас, и не только в нас.
Выбрал свой путь — иди по нему до конца. (А.Гитлер)
То що ж таке справжнє благо? Знання.
Нас лякає не смерть, а сама думка про неї. Адже смерть так чи інакше - завжди поблизу нас. Тим-то, якщо смерті треба боятися, то її треба боятися завжди: хіба є такий відтинок часу, коли вона не могла б завдати удару?
І врешті: якщо розлучення душі з тілом таки справді супроводжується стражданням, то й тут можна розрадити себе думкою, що після того страждання інші страждання вже неможливі.
Хто не хоче вмирати, той, значить, і жити не хотів. Життя дане з умовою смерті. До неї, власне, йдемо.
Важливим є не те, куди ти приїжджаєш, а те, яким приїжджаєш, тому й не варто прив'язуватись усією душею до того чи іншого місця.
Важливим є не те, куди ти приїжджаєш, а те, яким приїжджаєш, тому й не варто прив'язуватись усією душею до того чи іншого місця.
Душу треба міняти, а не небо(1) !
Справді, нерозумно бути нещасним уже сьогодні тільки через те, що маєш стати ним завтра
як приємно нічого не прагнути, хто й не підозрює, яка то розкіш, - будучи повністю задоволеним достатнім для прожитку, ні в чому не залежати від фортуни.
А ще, вір мені, хто став другом собі, той буде другом для всіх інших.
Чимало того, що є добром для нас, іде нам на шкоду: пам'ять повертає нам муки страху з минулого, передбачливість - змушує переживати їх заздалегідь. Ніхто не буває нещасливим у межах одного лиш теперішнього.
Великим є той, хто глиняним кухлем послуговується так, мовби він був срібний. Та не менш великим є і той, хто срібним кухлем послуговується так, начеб він був із глини. Над ким гору бере багатство- того вважай слабодухом.
В одному лише застерігаю: аби ти, бува, не наслідував тих, хто прагне лише вирізнятись, а не вдосконалюватись
Те, чого жадає природа, доступне, воно не потребує великої праці. Надмір вимагає поту. Заради нього протираємо тогу, сивіємо під військовим наметом, причалюємо до чужих берегів. А тим часом, що достатнє для життя, - те під рукою. Хто в злагоді з убогістю, той багатий.
Не довіряй ясній погоді: море миттю збурюється. В одну й ту саму днину кораблі й гойдались на хвилі, й пішли на дно.
VOLDEMORTIK
Самые популярные посты
17
Я вас любил. Любовь еще (возможно, что просто боль) сверлит мои мозги. Все разлетелось к черту на куски. Я застрелиться пробовал, но с...
17
Борис Пастернак УЧИСЬ ПРОЩАТЬ Учись прощать, молись за обижающих, Зло побеждай лучом добра, Иди без колебаний в стан прощающих Пок...
17
Александр Блок Есть минуты, когда не тревожит Роковая нас жизни гроза. Кто-то на плечи руки положит, Кто-то ясно заглянет в глаза...
17
— Знаешь, в чем твоя беда? — рявкнул Крамли, но тут же смягчил тон. — ты любишь людей, которые этого не заслуживают. ...
17
Обыкновенно же бывает так: других мы думаем, что любим, уверяем в этом себя и других, но любим только на словах, себя же любим на деле. Д...
17
Сенека
Що благо, те завжди необхідне, а що необхідне, те не завжди благо, оскільки необхідними бувають цілком нікчемні речі.