it's all love...

Просыпайтесь с теми, кто вас любит,
с теми, кто любовью дорожит.
Не сплетайте с ветреными судьбы -
от измены сердце все сгорит.

Просыпайтесь с теми, кто в вас верит,
с теми, в ком надежда и покой.
Закрывайте от случайных двери,
на прощанье помахав рукой.

Просыпайтесь с теми, с кем есть счастье,
с теми, с кем не спится до утра.
Лишь тогда мечты все в одночасье,
засверкают нежностью в глазах.

изменить бы!
кому?-а не все ли равно!
Предыдущему.Встречному.Каждому.
с кем?-неважно…
На свете одно-изменяющееся прекрасно!

…..

Как здорово найти того, кому можно уткнуться в плечо, почувствовать родной запах и понять — все хорошо. Того, с кем можно шататься по городу в обнимку, фотографироваться на телефон у каждого дерева и потом рассматривать эти фото, останавливаться и целоваться у всех на виду. Того, с кем смеешься каждую минуту, даже если вы в кино смотрите фильм ужасов. Того, кто не только поддержит словами, но и решит любую проблему или хотя бы подскажет, что делать. Того, кто искренне заботится о тебе, и ты уверена, что однажды он станет замечательным мужем и отцом. Того, с кем можно не притворяться гламурной дурой, а быть собой, настоящей. С кем не спать почти до самого утра — в кайф, и пусть потом болит все тело и слипаются глаза. С кем слова обретают особенный смысл, понятный вам двоим. Кто дарит цветы каждый месяц в заветный день, хоть и считает их бесполезными вениками. Кто не злится на твои слезы, а стирает их губами и говорит «Не плачь, улыбнись, малышка, ведь ты такая красивая», когда ты стоишь перед ним с растрепанными волосами и потекшей от слез тушью… Смотришь в его ласковые глаза и твердо знаешь — теперь все хорошо.

А ты..ты какой-то странный, либо особенный, я еще не до конца поняла это. Твои разговоры..они как какой-то неизвестный науке эликсир..я слушаю тебя с невероятным интересом, хотя предыдущим джентельменам требовались космические усилия, чтобы я им внимала)
Что в тебе особенного? Ведь я готова взорвать весь мир, лишь бы взглянуть в это нагловатое лицо с ухмылкой..любоваться этими глазами..они запредельно красивы. да, без сомнений..

не важно, что говорят крысы за спиной у кисы!

Я ЛЮБЛЮ ТОЛЬКО ТЕБЯ*_*

я всегда была рядом с тобой, но ты расставался со мной,
ты хотел быть один причина в тебе, ты всегда хотел быть сам по себе…

а утром кофе, потом учеба и вроде всё как
обычно, только глаза теперь счастливые…
аж непривычно…!

Дай один еще лишь шанс.

Я хочу принадлежать только тебе, готова идти за тобой до конца… И мне не нужен самый красивый, самый богатый, самый сильный и умный… Просто хочу чтобы наши сердца бились в одном ритме… С тобой мне хочется быть лучше, и улыбаться даже засыпая… Рядом с тобой я чувствую себя самой любимой, самой спокойной и самой желанной… Хочу с тобой смотреть фильмы, читать, взрослеть, сопереживать, творить, строить, планировать, тратить, экономить, воспитывать детей, все вместе…
Всегда..
Друг за друга.

ПО ЖИЗНИ КОРОЛЕВА!!!!!!!

в какой-то момент мы все равно забываем того человека, без которого, думали, жить не сможем.

Нет. Не нравится. Просто хороший человек. Просто интересно общаться. Просто я уже по уши влюбилась, а сама отрицаю.

Псевдоніми:
Іван Багряний (Іван Лозов’ягін)
Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич)
Леся Українка (Лариса Косач-Квітка)
Марко Вовчок (Марія Вілінська)
Микола Хвильовий (Микола Фітільов)
Олександр Олесь (Олександр Кандиба)
Остап Вишня (Павло Губенко)
Панас Мирний (Панас Рудченко)

Присвяти:
М.Коцюбинський – «Intermezzo» (Кононівським полям)
Т.Шевченко – «Кавказ» (іскрєннєму моєму Якову де Бальмену)
«Гайдамаки» (Григоровичу на пам'ять 22.04.1838)
«Катерина» (Жуковському)
М.Хвильовий – «Я (Романтика) » («Цвітові яблуні» ;)
Г.Тютюнник – «Три зозулі з поклоном» (Любові всевишній)

Празька школа: Євген Маланюк
Шістдесятники: Василь Симоненко, Іван Драч, Григір Тютюнник, Ліна Костенко
Письменники-емігранти: І. Багряний, Є. Маланюк, У. Самчук, В. Барка, Т. Осмачка, О. Олесь
Дисиденти: Василь Стус

Стопи: двоскладові: хорей (U —́) ; ямб (—́ U) ; спондей (—́ —́) ; пірихій (U U)
трискладові: дактиль (—́ U U) ; амфібрахій (U —́ U) ; анапест (U U —́)

Види лірики:
1) громадянська (політична) – опис подій суспільно-політичного життя; оспівування відомих історичних осіб, виявлення патріотичного почуття, любов до Батьківщини;
2) філософська – відображення проблем буття людини та суспільства (життя і смерть, любов і ненависть, призначення людини у світі);
3) пейзажна – роздуми і почуття поета, викликані картинами та явищами природи;
4) інтимна – переживання героя, пов’язані з його особистим життям.

Цитати:
Іван Вишенський
«Наближається до кращих взірців барокового стилю» Д. Чижевський

Григорій Квітка-Основ’яненко
Т.Шевченко вважав Г. Квітку- Основ’яненка засновником нової української прози.

Тарас Шевченко
«Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» І. Франко

Пантелеймон Куліш
«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мові, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів» І. Франко

Марко Вовчок
«Основоположниця дитячої української прози»

Панас Мирний
«Корифей української прози»

Ольга Кобилянська
«Гірська львиця»
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі» В. Земляк
«Пишна троянда в саду української літератури» М. Старицький

Михайло Коцюбинський
«Сонцепоклонник»
«Його проза - це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину» П. Кононенко

Павло Тичина
«Шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший» О. Гончар

Володимир Сосюра
«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» М. Стельмах

Микола Хвильовий
«Основоположник української прози ХХст.»

Іван Нечуй-Левицький
«Всеобіймаюче Око України»

Остап Вишня
«Король українського тиражу»
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» М. Рильський

Андрій Малишко
«Солов’яне серце України»

Іван Драч
«Сонячний поет»

Василь Стус
«Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу» Ю. Тевельов
«Цільність і всеохопність… патріотизму» М. Коцюбинська

Є. Маланюк
«Імператор залізних строф»

Де розгортаються події:
1) у Тополівці – Україна в огні
2) у Харкові – Мина Мазайло
3) у Семигорах – Кайдашева сімя
4) у Пісках – Хіба ревуть воли як ясла повні
5) в Україні, Сибіру й Петербургу – Сон
6) біля Кононівки – Інтермеццо
7) на хуторі Хмарище, у Києві, Ніжині – Чорна рада

если я правда что то значу в твоей жизни, то ты будешь стараться ради нас.