♥ Suck dick,babe ♥

Иногда мне хочется, чтобы музыка играла во время интересных моментов моей жизни.Вообще, чтобы играла по жизни.Когда я надеваю наушники, кажется, что я в кино.А я хочу как в кино.

А ты каждое утро просыпаешься и не понимаешь зачем. встаешь с постели и идешь в душ. И как обычно говоришь себе:"Как же я ненавижу мыть голову по утрам, завтра обязательно помою ее перед сном!"…потом ставишь чайник. пьешь черный кофе, чаще всего без сахара, одеваешь свитер и удобные джинсы. День прошел хорошо. все как всегда. И вечером, ты тихонько садишься на край кровати и понимаешь:что дела никак, что тебе все равно как ты выглядишь, у тебя ничего нового не происходит, и последнее время все сводится к простому слову НИКАК.

А я хочу полую идилию. Хочу звонок в 7 утра с фразой "Подьём! Через десять минут у твоего подьезда!"… Хочу знать всё, где ты, с кем ты! Не хочу лжи и секретов. Хочу позвонить и услышать банальное, но такое родное "да, моя хорошая.." Хочу в спешке бежать к тебе, потому, что мы не виделись со вчерашнего вечера, а это целых 17 часов. Не хочу позвонить тебе и услышать, что ты не там, где обещал быть. Не хочу я встречь раз в неделю, потому что ты соскучился. Не хочу проверок и глупых ревностей к столбу, бревну, шкафу, другу! Я просто хочу всегда быть рядом.. Любить и быть любой! Хочу ни капельки не сомневаться в тебе.. Хочу смело быть увереной в том, что ты не врёшь.. и на все слова окружающих просто не обращать внимание! Хочу быть с тобой! Не хочу я для ровного счёта; "красивая девочка, хороший парень - милая пара", хочу для полного счастья; "как же они любят друг друга!"

А треба ось що, щоб відчувати себе щасливою..
-Посмішка
-Музика
-Кава
Уяви.Як класно, коли ти йдеш по вулиці, просто ідеш, і не важно спішиш ти чи не, ідеш, і просто посміхаєшся, і тобі посміхаються у відповідь. Для цього не потрібні мільйони. Це просто звичайно посмішка. Вона така безкоштовна і безкорислива, але така безцінна… можливо тобі цього не зрозуміти, але це таке щастя. А бачити посмішку друзів це взагалі найкраще* Коли посмішка така радісна, така чиста від серця… аааааа не можу передати словами..
Якщо думаєш, що це просто "бредятина" ти спробуй… просто посміхнутися… тільки не так, щоб показити свох зуби, просто розтянути щелепу… а щиро… від серця, від душі… Повір це того варто..

Музика. Ну тут мабудь багато хто зі мною погодиться. Від музики можна "сойти с ума".. це так…
Ми звикли до неї… Слухаємо скрізь. Коли сидим вконтакті, ідем по вулиці(навушники, телефон і т.д), ідеш в автобусі(знувуш таки там лунає музика), ідеш в машині (там завди музика чи радіо), дивишся телевізор(знов музика). І так список можна продовжувати. Не важливо що саме за музика. Може звичайна попса, може якийсь рок, може шансон, а може якась іноземна музичка… не важливо, що за музика, але ми так до неї звикли, що це можно вільно назвать частиною щастя…

КАВА… о так… без неї не реально… вона це заряд позитива і гарного настрою для мене особисто. Тут No comments…

всегда, когда расстаешься с человеком
и пытаешься от него избавиться, строишь из себя равнодушную, ледяную,
когда говоришь всем подругам, что ненавидишь его,
когда говоришь ему, что тебе все равно

есть минута, час или день
когда ты закрываешь глаза и понимаешь,
что если он сейчас, именно сейчас позвонит
напишет
или даст о себе знать
ты выкинешь нахуй все свои маски, расплачешься в трубку, напишешь, что любишь
и все будет хорошо.

но, конечно, именно в тот момент он нихуя не звонит и не пишет
и ты открываешь глаза и живешь дальше

Цю історію мені розповів один хороший товариш у піонерському таборі, (як згадую тепер) – при кумедних обставинах. Та не це головне. Я хотів би сказати, що найкращі друзі мають бути схожим саме на нього.
Отже:
Був собі юнак, вже майже дорослий, а із рідних – у нього лише батько, мільйонер. Але ніякі купюри не зберегли старого чоловіка. Незабаром він помер. Та перед цим, відчуваючи, що сили полишають його, написав синові заповіт.
…Ось юнак уже круглий сирота. Тяжко на душі, немає кому поспівчувати, от він і читає акуратно складений папірець:
«Любий сину,
Розумію, як тобі важко, тому прийми мій тобі подарунок: сходи на ґанок і під найбільшим, найгарнішим абрикосом, під моїм улюбленим, відкопай чемодан. Думаю, тобі сподобається…
Т.Б.»
Юнак здивувався не стільки змісту, скільки об’ємові повідомлення, хоча зробив усе так, як було сказано. Відкриває брудний коричневий чемодан, а там – кілька мільйонів! Готівкою! А над купою паперового багатства – така ж, як попередня, записка. І написано:
«Гроші твої. Як хочеш, так і витрачай. Але не забувай або здоровий глузд, або мене.
Т.Б.»
Не довго думав юнак і покликав усіх друзів, яких тільки знав. І разом вони гуляли… Тиждень, місяць, а на тридцять шостий день зарубіжні купюри закінчились. Прогуляли, пропили, програли в казино і просто протринькали все: гроші, автомобіль, дорогі меблі, честь… Після цього веселощі скінчилися. Друзі кудись раптово зникли, а юнакові нема на що жити. Він іде просити шмат хліба до «друзів» додому, благає про притулок, але кожен, без винятку, відповідає: «Ти вибачай, але було б чим – допоміг би. А так!..» – і розводять руками, а за їх спинами всього вдосталь – і добра, і харчів. Знаєте, як таких людей називають?.. Так, як ви і подумали!
Так от, зневірився в них юнак і поплівся додому, в порожній, занедбаний будинок. Там, у найбільшій кімнаті, ставить стілець, накидає на шию мотузок, що прив’язав до люстри під самою стелею, і…
Несподівано крихка стеля розкрошилася на маленькі шматочки, самогубець добряче шльопнувся на п’яту точку, а на нього – ціла злива кольорових купюр. Грошей виявилось удвічі більше, ніж першого разу. А посеред всього цього паперового багатства – маленька непримітна записка:
«Що ж, синку, здогадувався, що до цього дійде. І ось тобі стартовий капітал і порада на все життя: «Будь обережний, коли вибираєш справжніх друзів. Вони пізнаються тільки в біді…
Назавжди, Т.Б.»

Интересно, какую цифру больше всего любит часовая стрелка? Наверняка она там останавливается подольше и любуется на нее. Быстро-быстро, чтобы никто не заметил. А от какой-нибудь цифры стрелку точно воротит. Наверное, от шестерки, ведь она всегда к ней задом повернута. Однажды, часовая стрелка соберется с силами, наденет лучший костюм, купит цветов и сделает предложение любимой цифре. И навсегда рядом с ней останется. Наверное, так ломаются часы.

Интересный вопрос…Занимался ли Аладин сексом с Жасмин? Становится ясно, когда прочитаешь его имя наоборот. (с)