зсередини

там люди не люди,
и книги выброшены.
чувства загнили,
мы все не искренны.
и все полны радости,
от слов любви мнимых.
тем самым мы всех доводим до срывов.

и толпы людские себя утешают
в дыму никотина, в сетях социальных,
а градус спиртной вырубает нам разум.

пора бы задуматься о чем то духовном.
подумайте как вы нужны отдаленным.
прошу не молчать, призываю к признаниям.
живем один раз.
так не тратьте напрасно, то чудо, что вам подарила она,
та самая, что воспитала, смогла.

любите же жизнь, дорогих вам людей.
и думать о худшем ты только не смей.

не залишай мене, між божевільних мрій.
твоя душа так необхідна моїй.
душа, скільки відвертості в ній.

якщо у тебе вистачить сміливості

Я читав по твоїх долонях своє життя,
Я помітив вечірнє сонце в очах твоїх,
Я так хочу запам’ятати назавжди
Твій, мов діаманти, сміх.
Не біда, шо навколо люди і стільки днів
Розміняли ми і не знаєм усіх новин.
Я забув про чуже минуле в очах твоїх -
Вижив лише один.

Як давно я не бачу тебе,
Сонце скоро дійде до води,
А ти не йди.
Як давно я не бачу тебе,
Сонце скоро дійде до води,
А ти не йди.

Кілометри моєї долі - смугаста тінь,
Я не буду ховати правду за небокрай.
Бачиш, сонце стає все нижче, а значить ближче
І ти тільки не зупиняй.
Як не дивно, але ти хочеш іще на мить,
Все так просто, але, напевно, тебе болить.
На годинник лягає більше, ніж ця вина -
Виживе лише одна.

я пам'ятатиму тебе до мурашок

на світі є люди, яких ти просто любиш. просто так. не за щось. тобі добре від однієї думки, що вони існують. вони можуть бути дуже далеко, в інших містах, навіть в інших країнах, але ти знаєш, що вони теж тебе люблять. просто так.

у тварин є душа. я бачила це в їхніх очах.

мне говорили, что для того, чтобы она влюбилась, я должен рассмешить ее. но каждый раз, когда она смеётся, влюбляюсь я.

нехай це не будуть просто слова
зміни життя, якщо воно тебе не влаштовує і не думай про наслідки.
все що не робиться - робиться на краще

маму любіть

якщо коли-небудь.
хто-небудь.
скаже мені.
що я - сенс життя цієї людини.
саме скаже.
дивлячись в очі.
не напише.
не повідомить по телефону.
клянусь - я розридаюся.

Лужами. Дюжиной. Метрами. Стужами.
Измерим любовь свою. Измерим и дружбу.
Шагами. Руками. Печалью. Слезами.
Смотрим, грустим, улыбаясь глазами.
Взглядом. Решением. Вздохом. Прощением.
Мы улетим далеко, с возвращением.
Птицами. Лицами. Разговорами. Проститься нам.
Так тяжело… Было легче влюбиться.
Объятием. Губами. Чувствами. Сами.
Загадаем вдвоем одно лишь желание.
Проститься. Придется. Любовь. Разорвется.
Нитка тонка. Вот и скоро порвется.

хочеш чесно?
я не уявляю свого життя без тебе.
яким би ти не був.
якби ти тоді не з'явився в моєму житті, коли ми були зовсім не зрілою зеленню, коли погляди були іншими, коли ми ненавиділи один одного, що тільки вистачало сил,
я не знаю, що б я робила без тебе зараз.
в мене є чотири людини, які роблять мене і мою реальність яскравою.
але ти - особливий друг, багато можна говорити про твою присутність в моєму нікчемному житті.

дякую тобі, за то, шо ти завжди зі мною (с.в)

можливо, я не така, якою би ти хотів мене бачити, можливо я не завжди з тобою.
але я знаю і вірю, що ти сприймаєш мене такою.
якою б я не була, що б не робила, кого б не цілувала.
дякую тобі.

втомлена душа